*** 

Світе ясний! Світе тихий! 
Світе вольний, несповитий! 
За що ж тебе, світе-брате, 
В своїй добрій, теплій хаті 
Оковано, омурано 
(Премудрого одурено), 
Багряницями закрито 
І розп'ятієм добито? 
Не добито! Стрепенися! 
Та над нами просвітися, 
Просвітися!.. Будем, брате, 
З багряниць онучі драти, 
Люльки з кадил закуряти, 
Явленними піч топити, 
А кропилом будем, брате, 
Нову хату вимітати! 

27 червня [1860, С.-Петербург]