*** 

У неділеньку та ранесенько, 
Ще сонечко не зіходило, 
А я, молоденька, 
На шлях, на дорогу 
Невеселая виходила. 
Я виходила за гай на долину, 
Щоб не бачила мати, 
Мого молодого 
Чумака з дороги 
Зустрічати. 
Ой зустрілась я 
За тими лозами 
Та з чумацькими возами: 
Ідуть його воли, 
Воли половії, 
Ідуть, ремиґають, 
А чумаченька мого молодого 
Коло воликів немає. 
Ой копали йому в степу при дорозі 
Та притиками яму, 
Завернули його у тую рогожу 
Та й спустили Івана 
У ту яму глибокую 
На високій могилі. 
Ой боже милий! милий, милосердий, 
А я так його любила. 

[Друга половина 1848, Косарал]