Б'ється серце, як пташа німе, 
буде спогадами надити. 
Мати сина виглядатиме, 
а не діжде — буде плакати. 
Будуть сипати сухі сніги, 
будуть ще й дощі періщити, 
посмурніють вірні вороги, 
а зрадливі друзі — тішитись, 
що одної голови нема 
і не буде вже повіки-вік, 
лиш затужить по тобі зима, 
по бідасі чоловікові. 
Скоро смерть мене в похід візьме, 
і життя не буде надити. 
Мати сина виглядатиме, 
а не діжде — буде плакати.