ДУМА СКОВОРОДИ 

Блакитний світ — як блекота, 
Блакитний світ — звечірнів. 
З тобою ж — тільки той і та, 
і тільки те, що вірне. 
Чи йми їм віри чи не йми — 
вони живуть, як п'ють. 
Живуть сами і ждуть сами, 
сами себе кують. 
А все те — хто ти, що ти сам, 
а все те — ким би стати? — 
Однаково: філософом 
чи й до отари пастирем. 
Однаковісінько. Пусте. 
Живеш — і жий, і доста. 
Коли ти сам собі ростеш, 
і сам себе не просиш. 
Бо є і зорі угорі, 
і небо є вечірнє. 
І є поріг, низький, як гріх, 
тобі єдино вірний. 

1964