М У М І Я 

1 

Голова його заполонена спогадами. 
(Вiчне перемелювання однiєї iстини: 
гримаси пiдлостi,пiдлiсть пiдлостi, 
пiдлiсть пiдлостi пiдлостi). 
Хтиво показує старечим ротом : 
те, що було 1968 року нової ери 
вiддзеркалює,нiби в мертвiй водi, 
подiї 1968 року перед Христом. 
Рухається, зазираючи в брезклу воду. 
Пiдiйшов побачив збагнув 
збагнув пiдiйшов побачив. 
Все вже збагнуте, 
пiдiйшов побачив, 
нi греця не збагнуть. 
Але — стверджуватися : 
утверджування покiйника, 
реанiмацiя на рiвнi народження, 
демократiя цвинтаря. 
Очей — не треба. 
Нiг — не треба. 
Рук — не треба. 
Зусилля — зайвi. 
Зайва голова 
на рудиментарних плечах. 
Цар природи, вiнець її, 
бiльшає, отже, малiє. 

2 

Проминання — цiлюще. 
Одужання — самовтратою. 
Дозрiвання — знищенням, 
Вивершення — божевiллям. 
Композицiя багатьох голов, 
поставлених одна на одну 

(перша спить, 
друга спить, 
третя — спить, 
четверта, п'ята — 
до нескiнченностi! — 
спить) 

Верхня пантрує сон. 

3 

Кинеш камiнь — 
розходяться рiвнi кола. 
Ловиш кола — 
тодi вони знов збiгаються, 
утворюють подобу 
стисненої пружини. 
Виймаєш камiнь — 
чорнiє дiрка сама.