То як тобі пенати? 
Тягнись, як шарий віл. 
Десь шамотить Хрещатик 
і кішлиться Поділ. 
Подзенькують трамваї, 
автобуси снують, 
оденки десь справляють, 
Пиячать і жують. 
І п'ють моє здоров'я 
і многая літа. 
Край мого узголов'я 
Мати пресвята 
маною сновигає, 
ні оком не змигне, 
сліпа рука блукає — 
відшукує мене. 
Шепочуть спраглі губи: 
синочку, сину мій, 
за віщо тебе губить 
Господь усеблагий?