Вже цілий тиждень обживаю хату. 
Здається, і навикнути б пора. 
Стілець і ліжко, вільних три квадрати, 
що сповнені цілющого добра 
небес просвітлих. Сонця синє груддя 
аж ломиться у затісне вікно. 
Оце тобі про славу і огуддя. 
Оце воно, життя. Оце воно. 

20.1.