Я знав майже напевно, 
що вiн обiкрав моїх друзiв, 
зробив нещасною мою матiр, 
а дружину призвiв до сухот. 
I сповнений рiшучостi, 
я подався до нього на розплату. 
— Де ти, мiй кате? 
гукнув я на весь знелюднiлий зал, 
в якому кат проживає. 
У вiдповiдь чотири реви, 
одбитi од стiн, 
вдарилися об стелю 
i, мертвi, впали до моїх нiг. 
— Де ти, мiй кате? 
гукав я удруге i втретє, 
чотири реви воскресали iз мертвих, 
пiдводились догори i падали об землю. 
Невже вiн здох ? вирiшив я зрадiло. 
Але повертаючись додому, 
Побачив, що бiля моїх дверей 
зупинилися двi ноги, двi руки й тулуб 
(голови не було). 
— Ти що тут робиш i я застукав його зненацька, 
I з переляку двi руки, двi ноги й тулуб 
збiглися в тiло без голови. 
Вхопивши тiло без голови, 
я гукнув у порожню рурку шиї: 
— Скажи менi, де мiй кат. 
— Не бий мене, попросила рурка, 
Йди до того будинку, де був, 
у першiй кiмнатi сидiтимуть люди без голови, 
в другiй — ще й без нiг, 
у третiй — ще й без рук, 
у четвертiй побачиш самi тулуби, 
а в п'ятiй нiчого не побачиш — 
там i є твiй кат. 
Але повторюй i повторюй до безкiнця 
все, що хочеш йому сказати. 
тiльки не вiр своїм очам: 
Вiн там, де його немає.