Мандрівник

Кусень хліба, молоко в торбині,
Бісі ноги, збиті до крові, -
Гонить хлопчик гуси по стежині.
Прутиком похвиськує в траві.
І звертають хлопцеві з дороги,
Кидають привітно на ходу:
"Ти куди, козаче кривоногий,
може, вже шукаєш молоду?"
тільки він всміхається солідно
та з-під лоба гляне мимохідь,
і йому ні трохи не огидно,
що його не хочуть розуміть.
Бо ж ніхто не знає, що хлопчина
Всі шляхи, де йшли мандрівники,
Буде знати, як оцю стежину,
Що веде від хати до ріки.