НЕ ВІР МЕНІ

Не вір мені, бо я брехать не вмію, 
Не жди мене, бо я і так прийду. 
Я принесу тобі свою надію, 
А подарую смуток і біду. 

Слова ясні, лише мені відомі, 
У бурмотіння скучне переллю, 
Свою усмішку у холодній втомі 
Бездумно, безголово утоплю. 

І буду нерозумно обридати, 
І недоречно скиглити чомусь, 
Але, як треба буде заридати, 
Я гомерично, тупо засміюсь. 

Не вір мені, бо я брехать не вмію, 
Не жди мене, бо я і так прийду, 
Я принесу тобі свою надію, 
А подарую смуток і біду. 

[1963]