ПІСНЯ 

Що ярами глибокими, степом та лісами 
Йшли козаки проти хана, блискали списами. 
Гей, іржали ситі коні, вороні й булані, 
Майоріли короговки у густім тумані. 
Попереду на баскому на коні гарячім 
Їхав славний Конашевич — кошовий козачий. 
Ішли бити татарина, табуни займати, 
І ревіло над степами грізне "ой, гай, мати". 
Ой, гай, мати! Ой, гай, мати! Ой, широкі ниви — 
Прийдем в гості к бусурману, натворимо дива. 
Ой, гай, мати. Ой, гай, мати. Гай, та не загайся — 
Не весілля, а поминки відправлять збирайся. 
Та не плач ти над труною, не зітхай важенько, 
Краще в пісню свою тугу вилий, стара ненько. 
Щоби слава наша в пісні ожила з віками, 
Щоб гордилась Україна нами — козаками. 

8.XII.1955