СУД 

Параграфи присіли біля столу, 
Примітки причаїлись по кутках, 
Очима гострими підсудну прокололи 
Цитати із багнетами у руках. 

І циркуляр дивився в окуляри, 
І грілися роззяви біля груб, 
І вказівки скакали, як примари, 
Із телефонних мудрих труб. 

— Вона чужа, — параграфи сказали, 
— Вона не наша, — мовив циркуляр. 
— Нечувана, — примітки пропищали. 
І в залі знявся лементі базар. 

І циркуляр на них поглянув строго, 
І зал заворушився і затих… 
…І роз'яли її, небогу, 
В ім'я параграфів товстих. 

Вона даремне присягала слізно, 
Що не чинила і не чинить зла. 
Була у суддів логіка залізна: 
Вона ні в які рамочки не лізла, 
Вона — новою думкою була. 

1963