Ворон

Очі розпечену магму ллють,
Губи тремтять потворно - 
Сліпа й безсила лють
Прийшла і взяла з горло.
І став я малим та чорним
Голодним вороном,
І сиджу на березі та каркаю,
Докоряю, каркаю й кричу,
І людей проклинаю та картаю, 
Що не можу напитися досхочу.
І чорнію, марнію та худну,
І благаю щодня про одне:
- Пожалійте, змилуйтесь, люди,
нагодуйте мене!..