Вихвалять, і славити, й кричати, 
Роздувати фіміамів дим — 
Геніїв між нами небагато, 
То чому б не поклонятись їм! 

Але я зібрав би всіх титанів 
І сказав би, знявши капелюх: 
Я не буду вам співать пеанів 
І хвальбою лоскотати слух. 

Ви усі розумні та відверті, 
Тож скажіть по щирості мені: 
Хто й за що вам дарував безсмертя, 
Хто й за що продовжив ваші дні? 

Говоріть, кричіть, щоб всі узнали, 
Втямили нарешті до пуття: 
Смертні вам безсмертя дарували, 
Смертні вам продовжили життя! 

Щоб надійно крила соколині 
Вас у небо вічності несли, 
Мудрості своєї по краплині 
Смертні вам, як бджоли, віддали. 

Вас, як прапор, підніма людина 
В боротьбі за правду проти тьми. 
Генії! Безсмертні! На коліна 
Станьте перед смертними людьми!