* * * 

Хилиться сумно і гнівно 
Соняшний день в далині. 
Там молода Бондарівна 
Мертва лежить у труні. 


Сходяться хмари чубаті, 
Стогне юрба і гуде: 
Годі тобі панувати, 
Власнику темних людей! 


Чорне шепочеться жито, 
Стукає вітер в вікно: 
Меду-вина ще не пито, 
Буде, ой буде вино!.. 

1922 p.