Я полюбив тебе на п'яту 
Голодну весну... Всю до дна. 
Благословив і путь прокляту, 
Залиту пурпуром вина. 


Орлицею на бій летіла 
Ти добросерда, а не зла. 
Я бачив кров на юних крилах 
І рану посеред чола... 


І знов горбатіла Голгота 
Там, де всміхалися лани, 
Вилазив ворог на ворота, 
Кричав: розпни її, розпни! 
І гіркоту цієї муки 
Пили ми з повного відра 
І, мовчки поєднавши руки, 
Були як брат і як сестра. 

1925 p.