* * * 

Знаю, сіренький я весь такий, 
Мов осінній на полі вечір... — 
Тягарем минулі віки 
На стомлені плечі! 


Серце здушили мені — мовчи! 
О майбутнє моє прекрасне! 
Чуло серце тебе вночі, 
Що ж — нехай собі серце гасне! 


Хтось розгорне добу нову — 
І не біль, і не гнів, не жертва! 
Воскресінням твоїм живу, 
Земле мертва!