A-B
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

ФРАЗЕОЛОГІЯ ДІЛОВОЇ МОВИ
Уложили В.Підмогильний - Є.Плужник
1927

А
А- а;але;(межд.) - а; га; (выраж. нетерп., досады) - а; от; ет.
А не то - а то; коли ж ні, то.	
А ни-ни - аніже; ані-ні.
А ну-ка - ось ну; ану-бо.
А по сему - а тому; а через те.
А то ведь и... - а то й...
А именно - а саме.
А впрочем - а втім; а проте.
А почему же - чому ні; а чом же.
А почему нет - а чом не так.
А как же - аякже; атож.

АБСОЛЮТНО - абсолютно.
Абсолютно все - геть (чисто) все, всі.
Абсолютно черный, новый и т. п. - чорнісінький, новісінький і т. ин.; абсолютно чорний, новий і т. ин. 
Абсолютно не - абсолютно не; ніяк у світі не. 

АБСУРД - абсурд безглуздя; нісенітниця; дурниця.
Казаться абсурдом - скидатися на дурницю; відгонити абсурдом. 

АВАНС - аванс.
В виде аванса - як аванс. 

АВОСЬ - може; може чи не.
На авось - на щастя; навмання;на відчай; на пропале. 
Авось либо - може таки. 

АВТОРИТЕТ - авторитет.
Ссылаться на авторитет - здаватися на авторитет, на пошану чию. 

АДРЕС - адреса.
Сопроводительный адрес - супровідна адреса 
По адресу - на адресу. 
Не по адресу - не на ту адресу. 


АДРЕСАТ - адресат.
Нахождеиие адресата - відшукання адресата.
За ненахождением адресата, прошу возвратить письмо - коли не знайдено буде адресата, прошу повернути листа. 
Возвращается за ненахождением адресата - повертається, бо не знайдено адреса?та. 

АЗАРТ - газард, запал.
Войти в азарт - розпалитися; розогніти. 

АККОМПАНЕМЕНТ - акомпанемент; супровід,
Под аккомпанемент - в супроводі. 

АККУРАТНО (опрятно,  чисто)  - акуратно; охайно; чепурно; (точно,  исполнительно)  - справно; дбало; ретельно. 

АКТ  - акт.
Акт о недостаче и порче товаров -  акт про недостачу та  попсування товарів.
Акт об утрате накладной - акт про загублену накладну. 
Акт об исключении груза из очереди - акт про вилучення вантажу з черги.
Нотариальный акт - нотаріяльний акт. 
Обвинительный акт - акт обвинувачення.

АЛФАВИТ - абетка.
По алфавиту - за абеткою.

АНАЛИЗ - аналіз.                                                                      
По анализу -  після аналізу.
Подвергнуть анализу - взяти на аналіз.	

АРГУМЕНТ - аргумент; резон; довід; доказ.
Приводить аргументи - подавати аргументи; ставити резони. 

АРЕНДА - оренда; посесія.
Брать в аренду - орендувати; брати на оренду; держати на оренді; наймати.
Сдавать в аренду - здавати на оренду; наймати кому. 
Отдавать в аренду - пускати в оренду.

АРЕСТ - арешт; ув'язнення.
Взять, посадить под арест - заарештувати; узяти за (під) сторожу, до арешту, під арешт. 
Домашний арест - домове ув'язнення.

АХИНЕЮ НЕСТИ - теревені правити; нісенітницю, дурницю плести, верзти.

Б

БАЛАНС - баланс.
Баланс выходной, заключительный - баланс вихідний, кінцевий.
Баланс вступной, начальный - баланс вступний, початковий.
Баланс генеральный - баланс генеральний.
Баланс ликвидационный - баланс ліквідаційний. 

БАНКРОТСТВО - банкрутство.
Злостное банкротство - зловмисне банкрутство.

БАРЫШ (прибыль  при  продаже)  -  бариш;  зиск;  прибуток; користь; надбіжка.
Получить барыш - убаришувати; заробити; зискати.

БЕГ - біг; гін.	
На бегу - на бігу.
Отправиться в бега - змандрувати; піти в мандри.
Находиться в бегах - бути в мандрах; на втіках; бути втікачем. 

БЕГСТВО (действие)  - утікання; (результат) - утеча.
Обратить в бегство  -   повернути  на  втіки.
Обратиться в бегство - кинутись тікати; пуститись на втіки; накивати п'ятами. 

БЕДА - лихо; біда; недоля; лиха година; пригода; причина.
На беду - на лихо.
Беда да й только - лихо та й годі.
Не беда - дарма; байдуже.
Придет беда - до лиха прийдеться.
Попасть в беду - доскочити лиха, біди; ускочити в халепу, в лихо.
Наскочить на беду - нахопитися на лихо.
Избавить, -ся, спасти, -сь, -ся от беды - вирятувати, -ся; вимотати, -ся, вигорнутися з біди. 
Набраться беды - зазнати лиха.
Переживать (испытывать) беду - біду бідувати; біду приймати. 
Пережить беду - перебідувати. 
Причинить беду кому - напастувати кого. 
Взвести беду на кого - накинути, прикинути пеню кому. 
Наделать себе беды - напитати собі лиха, біди. 
Разразилась беда - окошилося лихо. 
Навлечь беду - накликати лихо.
Натворить (наделать) бед - наробити шкоди, клопоту.	
В том-то и беда - то-то бо й лихо.
Помочь беде - зарадити лихові.
Помочь кому в беде - порятувати, підрятувати кого.
Предотвратить беду - запобігти лихові.
Как на беду - як на лихо; як на те.
Будет вам беда - набіжите лиха.
Беда стряслась - лихо спіткало, скоїлося; спіткала напасть, лиха година.
Мне грозит беда - на мене біда кладеться.
Нажить беду - набігти лиха.

БЕДНО - убого; бідно; мізерно; нужденно; злиденно.	
Бедно на что - тонко на що. 

БЕДНОСТЬ - убозтво; убогість; бідність; нестатки; злидні.
Впасть в бедиость - дійти до вбозтва.	
Бедность одолела - злидні обсіли. 
Довести до бедности - зубожити; збіднити.

БЕДНЫЙ - убогий; бідний; незаможний; нужденний; злиденний. 
Бедный чем - бідний на що. 
Прикидываться бедным - збіднюватися. 
Стать бедным - збідніти; (более  бедным)  - збіднішати. 

БЕДСТВИЕ - лихо; біда; лиха година; знегіддя; недоля; злигодні.
Испытать бедствия - набратися, зазнати біди, лиха, горя. 

БЕЖАТЬ - бігти; бігати; (убегать)  - тікати.
Не в силах бежать - не підбіжу. 
Бежать врассыпную (о  многих)  -  пороснути розтіч. 
Бежать без памяти - бігти не своїми ногами. 
Бежать из тюрьмы со взломом - виламатися з в'язниці. 
Бежать со всех ног - щодуху бігти. 
Бежать, чтоб перенять - бігти навперейми. 

БЕЗ   - без.
Без всякого - без ніякого.
Без удержу - без упину.
Без умолку - не вгаваючи.
Без устали - без утоми.

БЕЗДЕЛЬЕ - неробство; гульки.
От безделья - знічев'я; знічевля. 

БЕЗОПАСНОСТЬ - безпека; безпечність. 
Быть в безопасности - бути убезпеченим. 
Основывать безопасность на чем - безпечитися на чому. 

БЕЗРАЗЛИЧНО - байдужно; байдужливо.
Это (мне) безразлично - байдуже; дарма; однаково мені до того; про мене.
Совершенно безразлично - байдужісінько; однаковісінько. 

БЕЛЫЙ- білий.
Белой масти - білий на масть.
Белым как полотно делаться (страшно  бледнеть)  - полотніти. 
Беречь - берегти; стерегти; глядіти; доглядати. 
Беречь одежду, вещи - жалувати одежу, речі. 

БЕСЕДА - розмова, балачка.
Вести беседу - провадити мову; справляти балачку.
Вступить в беседу с кем - зайти в розмову з ким;  розмовитися  з ким; розбалакатися з ким.

БЕСПОКОЙСТВО - неспокій; турбота; клопіт.
Причинять кому беспокойство - завдавати клопоту кому; клопотати кого; заклопочувати кого. 
Избавиться от беспокойства - збутися турбот. 
Извините за беспокойство - вибачайте за клопіт. 

БЕСПОКОИТЬ,-СЯ - турбувати, -ся; непокоїти, -ся; клопотати, -ся. 
Не беспокойтесь - не турбуйтесь.
Это его мало беспокоит - це його не дуже болить.
Об этом не беспокойтесь - цим не клопочіться.
Он совсем не беспокоится - він і гадки не має.
Одно меня беспокоит - одна річ мене непокоїть, турбує. 

БЕСПОРЯДОК - безлад; безладдя.
Производить беспорядок - робити безлад. 

БЕССИЛЬНЫЙ - безсилий.
Бессильный что-либо сделать - нездольний.

БЕССТЫДНЫЙ - безсоромний; соромицький; без сорому.
Бесстыдно врать в глаза - у живі очі брехати. 

БИЛЕТ -  білет.
Обратный билет - поворотний білет. 
Банковый билет - банкнота. 

БИТЬ - бити.
Бить баклуши - бити байдики; байдикувати. 
Бить в ладоши - плескати. 

БИТЬСЯ - битися.
Биться об заклад - заставлятися; закладатися. 

БЛАГО - добро; щастя.
Общее благо - загальне добро. 

БЛАГОВОЛЕНИЕ - ласка; добрість; прихильністъ.
Снискивать чье-либо благоволение - запобігати ласки в кого; добуватися кому до ласки; підходити кому до ласи; заслужуватися на ласку.
Потерять благоволение - відпасти ласки; втратити ласку. 

БЛАГОДАРНОСТЬ - дяка; подяка; (чувство   благодарности) - вдячність.
Приносить благодарность - віддавати подяку, складати подяку. 
Не стоит благодарности - нема за що дякувати. 
Рассыпаться в благодарностях - см. Рассыпаться. 

БЛАГОДАРИТЬ КОГО - дякувати кому.
Покорно благодарю - щиро , уклінно, красно дякую. 
Благодаря кому, чему - завдяки кому,  чому, (при   отсутствии элемента благодарности - вследствие чего)- бо, тому що; через те, що; тим-то. 

БЛАГОНАДЕЖНЫЙ - благонадійний; певний.
Будьте благонадежны - будьте певні. 

БЛАГОПОЛУЧНО - гаразд; добре; щасливо.
Окончиться неблагополучно, благополучно - вийти на зле, добре. 

БЛАГОРАЗУМНЫЙ - розважливий; розважний; розсудливий.
Быть благоразумным - мати розум; держати розум (добрий) у голові.
Благоразумный совет - розумна, добра порада. 

БЛАГОСКЛОННО - прихильно; ласкаво; доброзичливо.
Благосклонно смотреть - поглядати прихильним оком. 

БЛАГОСКЛОННОСТЬ - доброзичливість.
Снискивать благосклонность, добиваться благосклонности - см. Снискивать благоволение.

БЛАГОСОСТОЯНИЕ - добро, добробут.
По благосостоянию - добробутом.
По своему благосостоянию (пожертвовать) - на свою спроможність (пожертвувати). 

БЛИЗОСТЬ - близькість; близина; близ.
Поблизости - поблизу. 

БОГАТСТВО - багатство; багатирство; добро.
Жить в богатстве - багатирювати; гараздувати.
Пожить в богатстве - розкоши (розкошів) зазнати. 

БОГАТЫЙ - багатий; (состоятельный)  - заможний; (великолепный)  - пишний, розкішний.
Богатый чем (углем, рудою) - багатий на що (на вугілля, на руду).
Чрезвычайно богатый - багатющий; багатенний.
Богатая фантазия - буйна уява.
Стать богатым - забагатіти. 

БОЙКИЙ - меткий; жвавий; моторний.
Бойкий на язык - язикатий.
Бойкое место - людне місце. 

БОК - бік.
Бок о бок с кем, обок - попліч кого, чого; побіч кого, чого; обік кого, чого; з ким, чим.
Обок расположенный - узбічний. 
Побоку - геть; набік.
Отдуваться боками - платити своїми боками. 
Помять бока - обламати боки. 
Лежать на боку - байдикувати; байдики бити. 
Сбоку припека - п'яте колесо до воза. 

БОЛЕЕ - більше.
Более нужный, добрый, новый и т. п. - потрібніший, добріший, новіший і т. ин.
Более чем достаточно - задоситъ. 
Более или менее - більш-менш.
Тем более - надто; то більше; тим більше; (в конце предложения) - і зовсім; і поготів.

БОЛЕЗНЬ - слабість; хороба; хорість; недуга; неміч. 
Болезнь повальная (эпидемия) - пошесть. 
По болезни, за болезнью - через хорість; недугу; нездужаючи. 

БОЛЕТЬ - боліти; недужати; нездужати; хорувати; хоріти; слабувати. 
Болеть чем - слабувати на що. 
У меня болит что - мені болить що. 

БОЛЬ - біль.
С болью - болізно; з болем. 
От боли - з болю. 
Крик боли - болізний крик. 
Полный боли - болючий.
Причинять боль кому - завдавати болю кому; вражати кого. 

БОЛЬНОЙ - слабий; хорий; немічний; кволий. 
Тяжело больной - трудний. 
Смертельно больной - смертенний. 
Быть больным чем - слабувати, нездужати на що. 
Сказаться больным - об'явитися хорим. 

БОЛЬШИЙ - більший.
Становиться бо?льшим - більшати.
Все больший и больший - щораз більший.
Столь, настолько большой - такий великий; отакий; отакенний.
Самое большее - щонайбільше.
Самое большее можно заплатить три рубля - від сили три карбованці ціна.

БОЛЬШИНСТВО - білышість.
Значительное большинство - чимала більшість. 
Подавляющее большинство - переважна більшість.
Большинством голосов - більшістю, перевагою голосів. 

БОРЬБА - боротьба.
Вступить в борьбу - стати до боротъби; розпочати боротьбу.
Достичь борьбой - вибороти собі що.
Вести борьбу - точити, провадити боротьбу.
Меры борьбы - заходи до боротьби. 

БОЯЗНЬ - острах перед чим; до чого; страх.
Из боязни - з страху; ради страху. 

БРАК - шлюб; (порченое) - брак; вибірки.
Вступать в брак - брати шлюб; братися; дружитися; одружитися з ким.
Расторгнуть брак - розірвати, розв'язати шлюб.
Гражданский брак - цивільний шлюб. 

БРАНИТЬ - лаяти; сварити.
Бранить на чем свет стоит - на всі заставки лаяти. 

БРАТЬ - брати.
Брать в счет работы - брати на відробіток.
Брать начало - зачинатися.

БРОСАТЬ - кидати; (оставлять) - кидати; лишати; залишати; відкидатися від кого.
Бросать в жар, в холод - брати жаром, холодом, морозом; обсипати жаром, снігом.
Бросать на произвол судьбы - кидати напризволяще. 

БРОСАТЬСЯ - кидатися наперед; вихвачатися.
Бросаться в глаза - набігати, впадати на очі; брати очі; вбирати в себе очі.
Бросаться из одной крайности в другую - кидатися з (одного) краю до (другого) краю.
Бросаться бежать - кидатися бігти; тікати; пускатись навтіки. 

БРОШЕННЫЙ - кинутий.
Брошенный без внимания - занехаяний. 
Брошенный на произвол - кинутий напризволяще. 

БУДУЩЕЕ - майбутнє; будучина; прийдешність. 
В будущем - надалі.
В недалеком будущем - незабаром; невдовзі.

БУМАГА (писчая,  книжная) - папір; (канц.) - лист; папір. 
Составить бумагу - скласти листа. 
Бумага входящая - папір вступний. 
Бумага исходящая - папір вихідний. 
Бумага препроводительная - супровідний лист. 
Ценные бумаги - цінні папери. 
Бумага гербовая - гербовий папір. 
Актовая бумага - актовий папір. 
Бумага государственная - папір державний. 
Деловые бумаги - ділові листи; папери. 
Бумага копировальная - папір копіювальний. 
Бумага папиросная - цигарковий папір. 
Бумага оберточная - бібула. 
Бумага официальная - лист офіційний. 
Бумага писчая - писальний папір. 
Бумага почтовая - папір листовий, поштовий. 
Бумага пропускная - папір промокальний; промокальниця. 
На бумаге - листовно; на письмі. 
Бумага к делу - папери до діла; папери до справи. 
Бумаги к исполнению - папери до виконання. 
Направлять бумагу - надсилати папери, листи. 
Откуда бумага и ее краткое содержание - звіки лист та короткий зміст його.
За каким номером бумага - яке число листа; під яким числом лист. 
Подшивать бумаги - підшивати листи, папери. 

БУХГАЛТЕРИЯ - бухгалтерія.
Бухгалтерия двойная - бухгалтерія подвійна. 
Бухгалтерия итальянская - бухгалтерія італійська. 

БЫВАТЬ - бувати; (случаться)  - траплятися. 
Как не бывало - як лиз злизав.
Как ни в чем не бывало - наче й не було нічого; любенъко; любісінько.
Ничуть не бывало - зовсім ні.
Этому не бывать - цього не буде.
Бывать часто у кого - учащати до кого. 

БЫВШИЙ - колишній; (прошедший)  - минулий.
Бывший давно когда-то - давноколишній; давновідбутий.
Бывший очень давно - позаколишній.
Бывший перед этим - дотеперішній.
Бывший вот тогда-то - отодішній.
Бывший ранее - попередній; передніший. 

БЫСТРО - швидко; хутко; прудко; жваво.
Быстро-быстро - швидко-прудко.
Как можно быстрее - якнайшвидче; притьмом.
Быстро гнать - гнати гоном. 

БЫТНОСТЬ - перебування.
В бытность мою там - коли я був там; за перебування мого там. 

БЫТЬ - бути; (быть  чем) - бути за кого.
Быть тактичным - знатися на речах.
Быть секретарем и т. п. - секретарювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин.
Быть сведущим в чем - знатися на чому.
Быть расположенным к кому - бути прихильним до кого.
Быть осведомленным - мати відома; бути поінформованим, обізнаним.
Быть начеку, быть осторожным - матися на бачності. 
Быть похожим на кого - бути схожим з ким; скидатися на кого. 
Быть по сему - хай так буде. 
Полезным быть кому - у пригоді стати кому. 
Быть позади всех - пасти задніх. 
Быть нужным - бути в знадобі. 
Быть вынужденным - мусити; бути приневоленим. 
Быть непричастным - бути, лишатися в боці. 
Не может быть удовлетворено - не можна задовольнити. 
Быть кому неприятным собеседником - не до мови бути кому. 
Быть считанным - під рахунком, на обліку бути. 
Быть угрожающим - погрожувати. 
Быть напечатанным - вийти друком.
Быть злым на кого - лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого.
Быть на виду, на глазах - перед очима бути.
Быть на примете - бути на боці.
Должно быть - мабуть; певно.
Быть довольным чем - бути задоволеним із чого.
Быть годным к чему - надатися, надаватися до чого.
Был таков - зник.
Так и быть - гаразд; добре; хай так.
Как быть? - що робити; що почати.
Как бы там ни было - хоч що було; хоч що буде.
Быть в ладах с кем - добре тривати з ким.
Быть в компании с кем - спілкувати з ким.
Быть забытым - піти в непам'ять.
Быть может - може бути; бува; часом.
Будьте так любезны - якщо, коли ласка ваша.
Будет вам - знатимете.
Будет и на нашей улице праздник - буде и на нашому тижні свято. 
Было да сплыло - було та загуло.	
Будет по (нашему) - вийде на (наше).	
И не было никогда - нема й заводу.
Одно и то же будет - на одно вийде.

БЮДЖЕТ - бюджет.
Бюджет городской - бюджет міський. 
бюджет местный - бюджет місцевий. 

БЮРО - бюро.
Бюро справочное, информационное - бюро довідок, інформаційне. 
Упаковочное бюро - бюро пакунків. 
Бюро адресное - бюро адресове.
Бюро фабрично-заводских предприятий - бюро фабрично-заводських підприємств.

В

В, ВО - у (в); до; за; з; на; по.
В Харькове, в Киеве, в учреждении и т. п. (где?) - в Харкові, в Києві, в установі і т. ин.
В Харьков, в Киев, в учреждение и т. п. (куда?) - до Харкова, до Києва, до установи і т. ин.
В учреждениях, в заведениях, в городах и т. п. - по установах, по закладах, по містах і т. ин.
Во внимание к, в уважение к и т. п. - з уваги до, з пошани до і т. ин.
В розницу, в рассрочку и т. п. - на роздріб, на виплат і т. ин.
В заседании, в собрании, в совещании и т. п. - на засіданні, на зборах, на нараді і т. ин.
Во изменение, в исполнение, в ответ и т. п. - зміняючи (на зміну), виконуючи, відповідаючи і т. ин.
В деньгах, в векселях, в валюте и т. п. - грішми (грошима), векселями, валютою і т. ин.
В (тот) год, день, месяц и т. п. - (того) року, дня, місяця і т. ин.
В (двадцати) километрах, метрах и т. п. - за (двадцять) кілометрів, метрів і т. ин.
В заведование кого, в правление кого и т. д. (время)  -  за  чийого
завідування; за чийого управління і т. ин.

ВАЖНО - важно, важливо; (с достоинством)  -  поважно,  величаво, пишно.
Это не важно - це маловажно; це пусте; байдуже.
Важно само по себе - важливо само з себе. 

ВАЖНОСТЬ - вага; важливість; значніть; (спесь)  - пишність, пиха.
Велика важность - велике диво, діло.
Иметь (большую) важность - важити (дуже).
Придавать важность - надавати ваги, вагу чому. 

ВАЖНЫЙ - важливий; важний; значний.
Быть важным (иметь значение) - важити.
Оказаться важным (возыметь  значение) - заважити. 

ВАЛ - вал; (насыпь)  - окіп.
Валом валить - плавом плисти; хмарою йти.

ВАЛИТЬ - валити; (на землю) - валяти; звалювати; (в одно место)  - накида?ти; (итти  массою)  - сунути; валити. 	
Валить вину на кого - звертати на кого. 

ВАЛЮТА - валюта.
Устойчивая валюта - станівка валюта. 
Неустойчивая валюта - хистка валюта. 
Обесценивающаяся валюта - знецінна валюта. 
Падающая валюта - падуща валюта. 
В (твердой) валюте - (сталою) валютою. 

ВБИВАТЬСЯ - вбиватися.
Вбиваться в милость кому-либо - підходити під чию ласку. 

ВБЛИЗИ - поблизу; близько чого; недалеко чого.
Вблизи находящийся - поблизький. 

ВВЕДЕНИЕ - запровадження; впровадження; заведення; (предисловие)  - вступ; передмова; переднє, вступне слово. 
Введение в действие какого-либо закона - надання чинности, сили якому законові.
Введение кого-либо в ошибку - призведення кого до помилки. 
Введение во владение - увід у посідання, володіння; уводини. 

ВВЕРНУТЬ - ввернути.
Ввернуть словцо - вкинути, прикинути слівце. 

ВВЕРХ - вгору; догори; нагору. 
Вверх идти - нагору йти.
Вверх ногами, дном - догори ногами; шкереберть. 
Вверх лицом - горілиць.
Вверх по реке (против  течения)  - проти води. 
Вверх на гору (к  вершине  горы)  - під гору. 

ВДОВОЛЬ - досхочу; всмак.
Вдоволь насмотреться - напасти очі.

ВДРУГ (внезапно)  - враз; раптом; зненацька; нагло; вмить; (сразу,  разом)  - разом; відразу; враз. 
Как вдруг - аж; аж ось; як ось; коли раптом.

ВЕДАТЬ - відати; знати що; (чем)  - завідувати; орудувати чим; доглядати що. 
Ведать не ведаю - сном і духом не знаю.

ВЕДЕНИЕ - ведіння; провадження.
Ведение бухгалтерских книг - книжкування.
Ведение дела - провадження справи. 

ВЕДЕНИЕ - відання.
Находиться, быть в ведений - перебувати у віданні, під орудою чиєю; підлягати кому.

ВЕДОМО - звісно; сказано.
Без ведома - без відома.
С ведома - з відому, за відомом.
Ведомо (тебе) что... - звісний (ти), що. 

ВЕДОМОСТЬ - відомість.
Требовательная ведомость - відомість на платню; вимогова відомість.
Сводная ведомость - зведена відомість.
Отчетная ведомость - звітна відомість.
Оборотная ведомость - оборотна відомість.
Товарная ведомость - товарова відомість.
Денежная ведомость - грошова відомість; відомість на гроші.
Ведомость на выплату жалованья, денег -  відомість  на  виплату платні, грошей.	
Вкладная ведомость - вкладна відомість. 

ВЕДОМСТВО - урядництво; офіція.
Состоять в ведомстве, под ведомством - бути в урядництві; (подчиняться  кому)  - бути під віданням, під урядом чиїм; підлягати кому. 

ВЕЖЛИВОСТЬ - увічливість; звичайність; чемність.
Из вежливости - з увічливости; для звичайности; для годиться. 

ВЕЗДЕ - скрізь; усюди; повсюди.
Решительно везде - геть скрізь; геть усюди; по всіх усюдах. 

ВЕЗТИ - везти.
Везти кому - щастити; таланити; добре вестися; фортунити кому.
Ему везде везло - йому скрізь таланило. 

ВЕК   - вік; століття; (эпоха) - вік; доба.
Сообразно с воззрением века - по (своєму) вікові.
Вовек, навеки - довіку; навік; поки віку.
В кои-то веки - коли-не-коли; вряди-годи.

ВЕКСЕЛЬ - вексель.
Произвести уплату по векселю - сплатити вексель. 
Простой вексель - звичайний вексель. 
Бланковый вексель - бланковий вексель. 
Переводной вексель - переказний вексель. 
Обратный вексель - зворотний вексель.
Предъявить вексель ко взысканию - подати вексель до суду на кого.
Предъявить вексель к платежу - подати векселя до оплати. 
Вексель на предъявителя - вексель на подавця. 
Учитывать вексель - дисконтувати вексель. 
Переучитывать вексель - передисконтовувати вексель. 
Учет векселей - дисконт векселів. 
Погасить вексель - оплатити вексель. 
Держатель векселя - власник векселя. 
Получатель векселя - векселеодбірник. 
Отстрочить вексель - відкласти (термін) векселя. 
Просроченный вексель - перетриманий, задавнений вексель. 
Опротестовать вексель - протестувати векселя. 
Опротестованный вексель - протестований вексель. 
Вексель на предъявление - вексель на подання. 
Приобретатель векселя - набувач векселя. 
По векселю - за векселем; на вексель. 
Валюта векселя - вексельна валюта, вартість. 
По предъявлении векселя - на подання векселя. 
Дружеский вексель - дружній вексель. 

ВЕЛЕТЬ - веліти; казати; загадувати.
Не велено делать - заказано робити. 

ВЕЛИЧИНА - величина; величінь; розмір; міра.
Одной величины - однієї міри; однаковий завбільшки.
По (своей) величине - (своїм) розміром; завбільшки.	
Величиною - завбільшки; більшиною з кого, з що; як хто, як що.
Какой величины - який завбільшки.
Постоянная величина - стала величина.

ВЕРА - віра. 
Обратить в свою веру - повернути на свою віру. 
Изменить вере - зламати віру.
Потерять веру в кого, что - зневірятися в кому, чому. 
Потерявший веру - зневірений. 
Обращенный в новую веру - новонавернений. 

ВЕРИТЬ - вірити; няти (йняти), давати віру, віри кому, чому. 
Не верить своим ушам - на свої вуха не ввіряти. 
Поверите ли - чи поймете віри. 
Не верится - не йметься віри. 

ВЕРНО - вірно; (несомненно) - певно; напевно; дійсно.
Вернее всего - певніше за все; найпевніш. 

ВЕРНЫЙ - вірний; певний; незрадливий; (точный,  правильный) - справедливий; правдивий. 	
Верным оставаться чему - держатися чого; (кому) -
додержувати вірности кому.

ВЕРОЯТНОСТЬ - правдоподібність; імовірність; можливість. 
Допустить вероятность - дати віру чому. 
По всей вероятности - десь; найпевніш. 

ВЕРХ - верх; гора.
С верхом - з наспою.
Брать, одерживать верх - гору брати; подужати. 
Доверху - доверху; вщерть. 

ВЕС - вага; (значение) - вага; повага. 
Весом (на   вес) - на вагу; вагою. 
Отпускать, принимать на вес - давати, брати вагою. 
На вес отпускаемый - важений.
Весом (в  смысле   количеств.   наречия)  - завважки. 
Иметь вес (переносно  -  значение) - мати вагу, важити. 
Полный вес - ціла вага. 
Действительный вес - дійсна вага. 
Терять вес, в весе - втрачати на вазі. 
Человек с весом - значна людина. 

ВЕСТИ - вести; (направлять)  - провадити. 
Вести себя - поводитися. 
Вести себя по отношению к кому-либо - триматися проти кого.
Вести себя достойным образом - шануватися. 
Плохо вести себя - не шануватися; зле поводитися. 
И ухом не ведет - і гадки не має.

ВЕСТЬ - вість; вістка; звістка.	
Без вести - безвісти.                                                                                  
Плохая весть - недобра звістка.                        
Дать весть о себе - подати звістку; датися чути про себе.
Подавать весть - давати звістку.
Без вести пропавший - безвісний.

ВЕСЬ, ВСЯ, ВСЕ - увесь (весь), уся, усе; усенький, -а, -е; цілий, -а, -е. 
Весь без исключения, совершенно весь, решительно весь - геть увесь; чисто весь.
Вовсю - щоси?ли; щоду?ху; на всі за?ставки. 
После всего - по всьому. 
В добавок ко всему - до всього (того). 
При всем том - з усім тим; попри все те; а проте. 
Только всего, всего навсего - разом тільки; усього разом; раптом;
раптом тільки.
Все равно - однаково; байдуже; про мене. 
Более всего - найбільш; над усе; перед усім. 
Всего лучше, дороже и т. п. - найкраще, найдорожче; над усе краще,
дорожче і т. ин.
Все на все - усе чисто; геть усе. 
Все более и более, все дальше и дальше и т. п. - щораз більше; щораз
далі; дедалі більше і т. ин. 
Всего (итог) - разом. 
Больше всего - над усе; більш за все. 
Вот и все, да и все тут - та й годі; та й край. 
Без всего - без нічого. 
Все-таки, а все-таки, а все же - а таки; проте; а проте; втім; а втім; все ж; а все ж.
Только и всего (и  конец) - та й по всьому. 
Все обстоит благополучно - все гаразд. 
Все вместе (взятое)  - все разом. 
Все нипочем - все дарма.
Всего доброго, лучшего - всього найкращого. 
Во всю ивановскую - на всі заставки; з усієї сили. 

ВЕЧЕР - вечір.
Под вечер, к вечеру - над вечір; проти вечора. 
Каждый вечер - щовечора; щовечір. 
В тот вечер - того вечора. 
Однажды вечером - одного вечора. 
Добрый вечер! - добривечір! 

ВЕЩЬ - річ.
Обычная вещь - звичайна, світова річ. 
Осуществимая вещь - річ здійсненна. 

ВЗАД - назад.
Ни взад, ни вперед - ні туди, ні сюди. 

ВЗАЕМ, ВЗАЙМЫ - у позику; в позичку.
Брать взаймы - позичати в кого; брати в позику, в позичку. 
Давать взаймы - позичати кому; давати в позику, в позичку. 
Набрать взаймы - напозичати; напозичатися. 
Раздать взаймы - порозпозичати. 
Взятый взаймы - позичений. 

ВЗВОДИТЬ - зводити.
Взводить напраслину - прикидати пеню, напасть; натягати напасть на кого. 

ВЗГЛЯД - погляд; (зрение)  - зір.
На взгляд - на око; на погляд; як глянути.
Ошибочный взляд - хибний погляд.
На взгляд хороший - на огляд добрий.
Охватить, окинуть взглядом - скинути, зглянути оком що; зирнути по чому.
Метать взгляды - скидати оком. 
Привлекать взгляд - брати очі; вбирати в себе очі. 
Проникать взглядом - проймати поглядом. 
Смерить взглядом - обмірити поглядом, очима. 
С первого взгляда - на перший погляд. 
Устремить взгляд - уп'ястися очима в що; втопити очі в що. 
Потупить взгляд - спустити очі.
Бросить взгляд - скинути оком, очима, поглядом.
Вырабатывать взгляды - доходити до поглядів.
Предвзятый взгляд - упереджений погляд.
Высказывать свой взгляд - висловлювати свою думку, погляд.
На мой взгляд - на мій погляд; з погляду мого; на мою думку, як на мене; по-моєму.
Как на чей взгляд - як на чию думку. 

ВЗГЛЯДЫВАТЬ - поглядати; споглядати; позирати.
Взглядывать быстро - зиркати; зводити очі; скидати очима на кого. 
Взглядывать искоса (недовольно)  - поглядати скрива. 
Взглядывать исподлобья - поглядати з-під лоба. 
Взглядывать друг на друга - скидатися очима; поглядати між собою;
ззиратися. 

ВЗДОХНУТЬ - зітхнути.
Вздохнуть полной грудью - дихнути на повні груди. 

ВЗДУМАТЬ - здумати; задумати; надумати, -ся; намислити; в думку
взяти; загадати собі.
Вздумалось - на думку спало; заманулося. 

ВЗИРАТЬ - споглядати; позирати.
Не взирая на то, что... - дарма (даром), що...; не вважаючи на те, що..;
без огляду на те, що.
Не взирая ни на что (слепо)  - безвіч; безоглядно. 

ВЗМАХ - замах; помах; мах.
Одним взмахом - з маху; з одного маху; за один мах. 

ВЗНОС - внесок; (вклад)  - вкладка. 
Взнос вступительный - вступне; вписове. 
Членский взнос - членський внесок; членське. 
Ежемесячный взнос - щомісячний внесок; щомісячна вкладка. 
Взнос гербовой пошлины - подача гербової оплати. 
Взнос (в банк) в погашение, покрытие долгов - вкладка на оплату боргів.
Взнос на текущий счет - вкладка на біжучий рахунок. 
Страховой взнос - страхова вплатка. 

ВЗРОСЛЫЙ - дорослий.
Взрослым стать - увійти в літа; дорости; дійти літ, дійти до зросту.

ВЗЫСКАНИЕ - справляння; правіжка.
Подать ко взысканию - позов скласти, заложити на кого.
Денежное взыскание - грошова кара, пеня.
Взыскание административное - адміністративне стягання
(денег);  (наказание) - адміністративна кара. 
Подвергнуть (денежному) взысканию - накласти (грошову) кару
на кого.
Судебное взыскание - судове стягання (грошей, податків з кого). 
Подлежит взысканию - належить до стягання.

ВЗЫСКИВАТЬ (долг) - правити; (подать  недоимку) - стягати; (за  вину) - карати. 
Не взыщите - не осудіть, вибачте.

ВЗЪЕСТЬСЯ НА КОГО - завзятися, заповзятися на кого. 

ВЗЯТКА - хабар.
Дать взятку кому - дати хабара кому; підплатити кого; (ирон.) - дати куку в руку.
Брать взятки - брати хабарі; хабарювати. 
Падкий на взятки - хабарний. 

ВЗЯТЬ - узяти; забрати; дістати.
Взять на себя (от  кого)  - переняти на себе. 
Всем взял - хоч куди; на все здатний. 
Ни дать, ни взять - стеменно, стеменнісінько. 
Взять в ежовые рукавицы - взяти в лабети, в тісні руки. 
Взять на поруки - взяти на поруки. 
Взять под стражу - взяти за грати; заарештувати. 
С чего вы взяли? - звідки вам прийшло? 
Что, взял? - а що, піймав? 

ВЗЯТЬСЯ - узятися.
Взяться за что (за  к.-либо  дело)  - заходитися, стати, взятися
до чого, коло чого.
Взяться энергично, упорно - завзятися на що; прихопитися до чого. 
Откуда ни возьмись - де (не) взявся. 
Откуда ни возьмется - де не вирветься, візьметься. 

ВИД (образ,  наружность)  -  вигляд образ, подоба;   (ландшафт)  - крайовид, вид; (разновидность)  - відміна.
В таком виде - в такому вигляді.
В наилучшем виде - якнайкраще; в найкращому вигляді.
По внешнему виду - зовні; з зовнішнього вигляду.
На вид, с виду - на вигляд; на погляд; на око; на взір; з вигляду; з погляду.
При виде - бачачи; побачивши. 
Под видом кого, чего - начебто хто, що; нібито хто; у вигляді кого, чого.
Ввиду изложенного - через те; тому; з огляду на зазначене. 
Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого; виглядати як, немов хто, що, ким, чим.
Делать, показывать вид - удавати що; виставляти себе як що. 
Принимать какой-либо вид - прибирати якого вигляду. 
Не показывать и вида, что... - і навзнаки не даватися, що...
Не показывать вида кому - не даючися на знак кому. 
На виду - на оці; на видноті. 
На виду быть у кого - бути перед очима в кого. 
Иметь в виду кого, что - мати на увазі кого, що;  (рассчитывать на  кого,  что)  - важити на кого, що; (принимать   во   внимание  кого,  что)  - уважати на кого, що; мати кого, що на думці. 
Имелось в виду - була думка
Имея в виду, что - маючи на увазі, що; уважаючи на те, що. 
Ввиду того, что - через те, що; з огляду на те, що. 
Ввиду чего - через це; уважаючи на це; з огляду на це. 
Ввиду (изложенного) - зважаючи на (це), на (сказане). 
Ввиду (издания постановления) - в зв'язку з (виданою постановою). 
Ставить кому на вид - класти на увагу кому; подавати кому на увагу що; зауважувати.
Выпустить, потерять из виду - забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей. 
Для виду - про (людське) око; для ради годиться. 
Ни под каким видом - жадним способом; ні в якому разі. 
В  виду чего - задля чого; маючи на увазі що. 
В (служебных) видах - з причин (службових). 
Иметь виды на кого, что - важити, бити на кого, на що; накидати оком на кого, на що.
Виды на урожай, на будущее - сподіванки на врожай, на майбутнє. 
Ввиду многочисленности чего - зважаючи на велике число чого. 
Ввиду наличия (чего)  - зважаючи на те, що є (що). 
В нетронутом виде - незайманий. 
В жидком, твердом виде - рідкий, твердий. 
В виде прогонных и суточных - як прогони та добові. 
Вид на жительство - паспорт; свідоцтво на проживання. 
Все виды (налогов) - всі, які є (податки).
Всех видов (помощь) - всяка (допомога); яка тільки є (допомога). 
Видать виды - надивитися; бувати в бувальцях. 
Дерзкий вид - зухвалий вигляд.
В таком виде представлять дело - так уявляти справу. 
Растерянный вид - спантеличений вигляд. 
Величественный вид - величний вигляд. 
В нетрезвом виде - нетверезий.

ВИДЕТЬ - бачити; (усматривать,  замечать) - добачати. 
Собственными глазами видеть - на власні очі бачити. 
Видеть что в ком, в чем - вбачати що в кому, в чому. 
Плохо видеть - недобачати.
Не видеть ( не хотеть видеть) чего - не мати очей на що. 
Видишь ли, видите ли - бач, бачте. 
Я вижу его насквозь - знаю його як облупленого. 
Видеть не могу - ані на очі!

ВИДИМОСТЬ (явность)  - видимість; (кажущийся  вид) - подоба.
Для видимости - про людське око: про славу. 
По видимости - з огляду; мабуть; напевно. 

ВИДНО - видко; видно; знати; видати.
Из этого видно - звідси розумно; звідси бачити.
Как видно - видко; знати; мабуть; либонь; десь. 

ВИНА - провина; провинність.
Взводить, взваливать вину на кого - звертати на кого.
Вменять, ставить кому в вину - привинювати кому що; ставити за провину кому що.
Искупать вину - покутувати, спокутувати провину. 
Сознаться в вине - повинитися; признатися до вини. 
Чувствовать за собою вину перед кем - почуватися до вини проти кого. 
Без вины - безвинно; безневинно. 
По (чьей) вине - з (чиєї) вини, причини. 
По своей вине - самохіть. 
Быть, послужить виною чего - спричинятися, спричинитися чому і до чого; привинитися до чого. 

ВИНОВАТЫЙ - винний.
Виноватый перед кем - винний проти кого.
Быть виноватым - бути винним; бути в вині; завинити кому чим.
Чем (я) перед (вами) виноват? - що (я вам) винен? Що, чим (я вам)
завинив?
Я же не виноват, что... - я ж не причиною, що... 
Виноват - вибачайте; вибачте; пробачте. 

ВИНОВНЫЙ - винний.
Признать себя виновным - визнати свою провину; визнати себе за винного; признатися до вини. 

ВКУС - смак.
На вкус - на смак.
Со вкусом (одеваться) - до смаку (одягатися).
По вкусу - до смаку; у смак; до вподоби; до сподоби.
По своєму вкусу - собі до смаку; на свій смак; до свого смаку; собі до вподоби; до своєї вподоби. 
Находить вкус в чем - смакувати в чому. 
Иметь вкус в чем - смак знати в чому. 
Во вкусе чего - на смак; на манір; на стиль. 
Войти во вкус - розласитись; добрати смаку. 
Мне по вкусу было... - мені до вподоби було... 
По вкусу приходящийся - уподібний; сподібний. 
Мне более по вкусу было бы... - мені уподібніше було б... 

ВЛАДЕНИЕ - володіння чим і над чим, посідання, держання чого? (то,  чем  владеют) - володіння, посілість. 
Быть во владении кого - бути, перебувати під чиїм володінням; у посіданні (в) кого; бути під ким.
Вводить во владение чем - вводити до володіння над чим; ув'язувати в що (в маєтність).
Вводиться, вступать во владение - вступати до володіння. 
Взять, получить во владение - обняти що; отримати під владу що; (от кого-либо) - перейняти що під володіння. 
Принять во владение - взяти під владу; володіння; посісти що. 

ВЛАДЕТЬ - володіти ким, чим; держати, посідати що; (действовать  чем) - орудувати чим.
Владеть собой - керувати собою; панувати над собою. 
Владеть языком, оружием и т. п. - орудувати мовою, зброєю і т. ин. 
Не владеющий собою - від себе незалежний; над собою не пан. 

ВЛАСТЬ - влада; (начальство) - влада, уряд.
Иметь власть что-либо делать - мати силу що робити. 
Это не в (моей) власти -  не (моя) на  це сила; це не  від мене залежить.
Приобрести власть над кем, чем - силу, гору взяти над ким, над чим; забрати владу над ким, над чим.
Находиться, быть под чьею властью - бути під ким, під чиєю владою, володінням, зверхністю.
Иметь под своею властью что - мати що в своїй руці; мати, держати що під собою; бути владним над чим.
Подчинить своей власти - підгорнути під себе, під свою руку, волю, владу.
Переходить во власть - переходити під кого, під чию руку, владу.
Облекать властью - надати сили, права кому.
Отдавать под власть, во власть - піддавати під кого, під чию руку.
Освободить,-ся из-под власти - визволити,-ся з-під чиєї влади, з-під кого.
Власть военная, гражданская - влада військова, цивільна.
Власть местная, центральная - влада місцева, центральна.
Высшая власть - найвища, зверхня влада.
Подчинять (своей) власти - скоряти, підбивати під (свою) владу; підгортати під (себе). 

ВЛИЯНИЕ - вплив.
Иметь влияние на кого - мати вплив на кого; мати силу, вагу над ким.
Оказывать (большое) влияние на кого, что - (дуже) впливати на кого, що; справляти (великий) вплив на кого, що; являти (велику) силу над ким, чим.
Подвергаться влиянию - підпадати впливові, під вплив; зазнавати на собі впливу.
Приобретать влияние - забирати силу; здобувати вплив; набирати впливу.
Под влиянием - під впливом.
Покорить влиянию - см. Покорить.
По своєму влиянию - своїм впливом.
По чьему влиянию - під, за чиїм впливом. 

ВЛОЖЕНИЕ (в  письмо)  - долучення; вкладка.
Со вложением денег - з долучанням грошей; з грошовою вкладкою (лист).
При вложении - вкладаючи. 

ВМЕСТЕ - укупі; разом; заразом.
Соединять вместе - гуртувати.
Вместе с тем - разом з тим; заразом. 

ВМЕСТО - замість; замісто: намість.
Вместо того, этого - натомість.
Вместо того, чтобы ехать, делать и т. п. - намість (щоб) їхати, робити і т. ин.; де б, що б їхати, робити і т. ин. 

ВМЕШИВАТЬСЯ - втручатися; ( ирон.) - встрявати.
И он туда вмешался - і він туди встряв.

ВНЕ  (чего)  - поза (чим).	
Вне себя - нестямно; у нестямі; не тямлячи себе.	
Быть вне себя - нетямитися.	
Вне досягаемости - недосяжний.

ВНЕШНИЙ - зовнішній; (наружный) - знадвірний; надвірний.       
По внешнему виду - см. Вид.

ВНЕШНОСТЬ - зовнішність; вигляд.	
По внешности - на погляд; на огляд; на око; з погляду; зокола; на взір. Внешностью (о  людях)  - на вроду; на обличчя; на вигляд. 
Подозрительная внешность - непевний вигляд.

ВНИЗ - вниз; наниз; донизу; (к  земле,  на  землю,  на  пол)  - додолу; на діл; долі; (под  гору) - з гори.
Вниз под что-либо, под низ - наспід.

ВНИЗУ - внизу; нанизу; сподом; (в долине,  на  полу)  - долі; долом; долиною; на долині.
Внизу под чем-либо (на  дне)  - сподом; на споді
Внизу лежащий (нижний)  - спідній; долішній. 

ВНИМАНИЕ - увага.
Обращать внимание на что-либо  - звертати увагу на що; уважати на що; зважати на що; класти увагу на що; брати до уваги; (находить  привлекательным)  - накидати кого, що оком; (сжалиться)- зглянутися на кого.
Обращать внимание на себя (быть принятым во внимание) - спадати кому на увагу; притягати, привертати до себе чию увагу.	
Обрати, -те внимание - уваж, уважте; вважай, уважайте.
Сосредоточивать внимание - збирати, зосереджувати увагу на кому, чому.
Оставлять без внимания - залишати, полишати без уваги; не звертати уваги на що; легковажити що; занехаяти; занедбати.
Принимать во внимание (в соображение) - брати, взяти що на увагу; зважати на що; уважати на що; мати що на увазі.
Направлять внимание - скеровувати увагу.
Принимая во внимание - беручи до уваги що; зважаючи, уважаючи на що; маючи на увазі що; з уваги на що; з огляду на що.
Отвлечь внимание - відвернути, відтягти увагу від чого.
Представлять чьему-либо вниманию - подавати кому до уваги що; ставити що перед очі, на очі.
Отвратить, отвлечь внимание - відвернути увагу.
Оказать внимание - дати увагу кому; показати увагу; зробити ласку.
Относиться со вниманием к кому, чему - віддавати увагу кому, чому; ставитися уважно, з увагою до кого, чого.
Внимание наше было занято тем - ми турбувались про те.
Усиленное, строгое внимание - пильна увага.
Во внимание к... - з уваги на, до...
Достойный, заслуживающий внимания - вартий уваги; (справедливый) - слушний.
Вниманию (сотрудников) - на увагу, до уваги (співробітників). 
Привлекать внимание - звертати увагу; брати очі на себе. 

ВНИМАТЕЛЬНО - уважно; пильно.
Внимательно следить за кем, чем - пильнувати кого, чого. 

ВНОВЬ - знову; знов.
Вновь (образованный) - ново (утворений).

ВНУШЕНИЕ - навіювання, навіяння кому чого; (уговаривание, убеждение) - намовляння; умовляння; намова; (выговор) - нагана; застереження.
Делать внушение (выговор) - вичитувати кому; робити застереження; (сильнее)  - висловлювати нагану. 
Следовать чьим-либо внушениям - іти за чиїми намовами. 

ВОДИТЬ - водити.
Водить знакомство - знатися з ким. 

ВОЗДУШНЫЙ - повітряний.
Воздушный флот - повітряний флот. 
Воздушные замки - химери.
Строить воздушные замки - думками багатіти; химери ганяти. 

ВОЗЗРЕНИЕ (созерцание) - споглядання; (взгляд) - погляд. 
Вырабатывать свои воззрения - доходити (до) своїх поглядів; виробляти собі погляди. 

ВОЗЛЕ - біля; коло; край; близько кого, чого; (рядом) - обік (обіч, побік, побіч); попліч; поруч кого, чого; сумежно з чим. 
Возле дверей - одвір.
Возле кого, чего проходить - іти проз кого, що. 

ВОЗМЕЩАТЬ (пополнять)  - надолужувати, надолужити; (убытки, расходы) - (по)вертати, (по)вернути; покривати, покрити; відшкодовувати, відшкодувати. 

ВОЗМОЖНО - може бути; можлива річ; можливо. 
Насколько возможно - яко(як) мога; як спромога.
Насколько возможно шире, лучше и т. д. -  якнайширше,  якнайкраще і т. ин.
Возможно ли? - чи може бути?
Возможно что... - мабуть чи не...

ВОЗМОЖНОСТЬ - змога; спромога; спроможність; можливість; (средство) - спосіб.
Беспрепятственная возможность - добра змога.
По возможности, по мере возможности, в меру возможности -  по змозі; по спромозі; по можливості.
Как только возможно - якомога.
Нет возможности - незмога: неспромога; несила; ані способу.
Не было возможности - не було змоги, спромоги; можливости; не було як; несила була.
Иметь возможность - мати спромогу; здужати; спромагатися.
Получить возможность чего - спромогтися, спомогтися на що; мати змогу; дістати змогу.
Давать возможность - давати змогу; спомагати на що.
Предвидится, возникает возможность чего-либо -  заноситься  на що.
Имеющий возможность - спроможний. 
Не имеющий возможности - неспроможний.
Неограниченные возможности - необмежені можливості. 

ВОЗМОЖНЫЙ - можливий; можний.
Всеми возможными средствами - усіма можливими засобами.
Делать возможным, невозможным - уможливлювати; унеможливлювати. 

ВОЗНАГРАЖДАТЬ - винагороджувати.
Вознаграждать за убытки - відшкодовувати. 

ВОЗНАГРАЖДЕНИЕ - винагорода; відплата; віддяка.
Вознаграждение кого - винагорода кому. 

ВОЗНАМЕРИТЬСЯ - наміритися; наважитися; узяти думку, намір.
Твердо вознамериться - напосістися.
Вознамериваться сделать что-либо - наважуватись зробити що. 

ВОЗРАЖАТЬ - заперечувати; (отвечать) - відповідати.
Возражать на что - перечити чому; заперечувати кому.
На все это можно бы возразить так -  у всьому цьому можна б заперечити так. 

ВОЗРАЖЕНИЕ - заперечення; (ответ) - відповідь.
Без возражений - не сперечаючись; не заперечуючи.
Без возражений! - не сперечатись!
Не допускающий возражения - безсуперечний. 

ВОЗРАСТ - вік; пора; літа; доба.
Возрастом - завстаршкй; літами.
Детский возраст - дитячий вік; дитячі літа.
Выходить из детского возраста - з дітей виходити.
Юный возраст - юнацький вік.
Зрелый возраст - мужні літа; дійшлий вік.
В зрелом возрасте - в літах.
Достичь зрелого возраста - увійти в літа.
Среднего возраста - середнього віку; середніх літ.
Пожилой возраст - літній вік.
Предельный возраст - крайній вік.
Преклонный возраст - старечий, похилий вік. 

ВОКРУГ - навколо; навкруги.
Вокруг да около - коло та навколо. 

ВОЛЯ - воля.
Давать волю - давати попуск; попускати кому.
По своей воле - по волі; по своїй (власній) волі; із (власної) волі; своєю волею; з доброї волі; самохіть; охотою.
Не по своей воле - несамохіть; не своєю волею; не з власної волі.
Против воли - неволею; наперекір собі.
Волей-неволей - рад-не-рад; хоч-не-хоч.
Действовать наперекор чьей воле - іти проти чиєї волі.
Исполнять (чью) волю - вволяти, вволити чию волю. 

ВОН (отсюда) - геть, гетьте; (наречие)  - геть.
Вон там - он; ген; онде; ген там; аж он.
Из рук вон - казна що.
Вон куда - он куди.
Вон туда - он туди; геть туди.
Вон где - онде; он-оно.
Вон тот - отой; онтой. 

ВООБРАЖАТЬ - уявляти.
Мне вообразилось - мені здалося. 

ВООБЩЕ - взагалі.
Вообще говоря - загалом кажучи, беручи.
Вообще и в частности - взагалі й зокрема. 

ВО-ПЕРВЫХ - по-перше; раз.
Во-вторых - по-друге; удруге.
Во-первых, вы обязаны, а во-вторых - раз, що ви зобов'язані, а друге (по-друге).

ВОПРОС - питання; запитання; запит; (положение  дела)  - справа; річ.
Вопрос выяснен - справу з'ясовано.
Вопрос задается кем - питання йде від кого.
Не предрешая этого вопроса - не розв'язуючи наперед цієї справи.
Обсуждать вопрос - обговорювати питання.
Вопрос подвергнется детальному обсуждению - справу буде докладно обмірковано.
Предлагать вопрос - ставити питання; запитувати; питати.
Подымать вопрос - знімати, підносити питання.
Снимать вопрос (с повестки)  - знімати питання (з порядку денного).
Возникает вопрос - повстає, виникає питання.
Возбуждать вопрос - порушувати питання, справу.
Сложный вопрос - складна справа; складне питання.
Разрешать вопрос - розв'язувати питання, справу.
По вопросу о чем - в справі чого.
Рабочий вопрос - робітниче питання, робітнича справа.
Больной вопрос - пекуча справа.
Очередной вопрос - чергова справа.
Денежный вопрос - грошова справа.
Освещать вопрос - висвітлювати справу, питання.
Ставить вопрос на очередь - см. Очередь.
Продовольственный вопрос - харчова справа.
Ставить вопрос ребром - ставити питання руба.

ВОСКРЕСЕНЬЕ (день)  - неділя.
В воскресенье - в неділю; неділею.
В одно воскресенье - котроїсь (одної) неділі.
Каждое воскресенье - щонеділі.
Каждое воскресенье бывающий - щонедільний. 

ВОСПОЛЬЗОВАТЬСЯ - покористуватися; скористуватися чим, (з) чого; (использовать) - використати що.
Воспользоваться (удобным) случаем - використати нагоду. 

ВОСПЫЛАТЬ - запалати; запалитися; розпалитися.
Воспылать жаждою работы, деятельности - запалитися до праці, до діяльності. 

ВОСТОРГ - порив; захват перед чим; захоплення чим.
Какой восторг - яка розкіш; сама розкіш.
Приводить в восторг - поривати; (увлекать)  - захоплювати.
Не помнить себя от восторга - нетямитися з радощів.
Замирать от восторга перед чем - умлівати над чим.

ВОСТОРЖЕСТВОВАТЬ - взяти гору, верх.
Восторжествовать над препятствиями, врагами, трудностями и т. п. - подолати, перебороти перепони, ворогів, труднощі.

Я (он и т. д.) восторжествовал - я (він і т. ин.) переміг; мій (його і т. ин.) верх. ВОСТРЕБОВАНИЕ - домагання; зажадання.
Писать до востребования - писати до запитання. 

ВОТ  - от; он; ось; ото; оце.
Вот же - отож.
А вот же! - ба!
Вот что - ось що.
Как вот - аж; аж ось; аж от.
Вот еще! - ото; ат; ет!
Вот как! - он як! ось як! овва!
Вот и все - та і вже; та й по всьому.
Вот то-то и есть - атож-то; отож-то й воно.
Вот потому, поэтому - отож; тим-то.
Вот-вот - ось-ось; от-от.
И вот - так от.
Вот именно - атож. 

ВПАДАТЬ - западати; впадати; (о  реках)  - вливатися.
Впасть в несчастье - на біду зійти; дістатися в біду.
Впасть в тоску, в меланхолию - занудьгувати; вкинутись в тугу.
Впасть в уныние - дійти до зневіри; вдатися в (тяжку) тугу; (тяжко) засумувати.
Впасть в многословность - вдатися (вкинутися) в багатомовність.
Впасть в бессознательное состояние -  знепритомніти;  втратити свідомість.
Впасть в обморочное состояние - зомліти; умліти.
Впасть в нищету - збідніти; зубожити.

ВПЕРЕД (наречие  места)  - вперед, наперед; (нар.   времени) - попереду; наперед; надалі; (междометие)  - вперед! рушай!
Вперед выдаваться - виставлятися.
Вперед выскакивать - вириватися.
Ходить взад и вперед - ходити туди й сюди; снувати.
Вперед, впредь так не делай - надалі так не роби.
Ни вперед ни назад - ні туди, ні сюди. 

ВПЕЧАТЛЕНИЕ - враження.
Производить впечатление - справляти, робити враження на кого.
Производить сильное впечатление - вражати кого.
Производить неприятное впечатление - прикро вражати кого.
По первому впечатлению - з найпершого враження. 

ВПИСЫВАТЬ - вписувати.
Вписывать в список, книгу - заводити до списку, до книги. 
ВПЛОТЬ ДО ЧЕГО-ЛИБО - аж до; до самого, самої. 
ВПОРУ - впору; вчас; вчасно; у свій час; саме в час; до речи.
Быть впору (об  одежде,  обуви)  - бути в міру, до міри. 
ВПРЕДЬ - наперед далі; надалі.
Впредь до изменения - (аж) до (дальшої) зміни.
Впредь до выяснения, получения и т. п. - доки з'ясовано буде, доки одержано буде й т. ин. 
В ПРОДОЛЖЕНИЕ ЧЕГО - протягом чого; на протязі чого; через що; крізь що; за чого. 
ВПРОЧЕМ - проте; втім; а проте, а втім; (в начале фразы) - зрештою.
ВРАЖДА - ворогування, ворожнеча.
Питать вражду к кому-нибудь, враждовать с кем - ворогувати проти кого.
Исконная вражда - давня ворожнеча. 
ВРАТЬ - брехати.
Врать сильно - тяжко брехати.
Врать искусно - щільно брехати.
Врать в глаза - в живі очі брехати. 
ВРЕД - шкода; (повреждение)  - вада.
Вред причинять, приносить, наносить - шкоду чинити; шкодити; вадити; шкідливим бути.
Непоправимый вред - непоправна шкода.
Во вред пойти - вийти на шкоду.
Вред терпеть - мати шкоду.
Во вред - на шкоду; на втрату.
Во вред служить - іти на шкоду; зашкодити; пошкодити.
Делать вред - шкоду робити, чинити; шкодити. 
ВРЕМЯ - час; пора; часина; доба.
Короткое время - малий час; часочок; часинка; мала часина.
В короткое время, за короткое время - за малий час; не за великий час; за малу часину.
Продолжительное время - великий час; довший час.
Рабочее время - робітний, робочий час.
Во время, во времена кого, чего - за кого, за чого; за часів кого, чого; під що; підчас чого.
Со времени - від часу, від часів.
До времени - до якогось часу; покіль що.
С какого времени - відколи; з якого часу;
С этого времени - відтепер; з цього часу.
С того времени - відтоді; з того часу; з тих часів.
Со времени (революции, ревизии и т. п.) - від часу  (революції, ревізії і т. ин.)
С давнего времени - з давніх часів; з давньої давнини; з давнього давна; з давніх давен.
С незапамятных времен - з давніх давен; від найдавніших часів. 
С того времени, как - з того часу, як; відколи.
С некоторого времени - з якогось, від якогось часу.
В какое время? - якого часу?
Около того времени - близько того часу.
В это время - тим часом; в цей час; під цей час.
А в это время - аж тут; аж під цей час.
В то время - тоді; того часу; в той час; під той час; тими часами; на той час; на ту пору. 
В то же время - рівночасно; одночасно; в той-таки час; в той самий час.
В одно время - заразом; одночасно. 
В одно и то же время - за одним заходом; одночасно. 
Тем временем - тим часом; поки що. 
В то время, как - тим часом як. 
Все время - раз у раз, раз по раз. 
Раньше времени - без часу. 
В свое время - за свого часу; свого часу; в свій час; (своевременно) - своєчасно.
Вовремя - вчасно; впору; на свій час.
Не в свое время, не вовремя - невчасно; не в час; не свого часу. 
Всему свое время - на все свій час. 
Для своего времени - як на свій час; як для свого часу. 
Во всякое время - повсякчас; повсякчасно. 
Это было не в наше время - це ще не за нас було; не в наші часи те діялося.
В недавнее время - недавніми часами.
В прежнее время - попередніми часами; за попередніх часів; давніших літ; перше; попереду.
В последнее время - останнім часом; останніми часами. 
В старое время - за давнього часу; в старовину. 
По теперешним временам - як на тепер; як на ці часи. 
До последнего времени - донедавна. 
В другое время - иншим часом.
До сего, до настоящего времени - досі; до цього часу. 
До того времени - доти, дотіль.
До поры до времени - поки що; доки що; до слушного часу; до часу.
До позднего времени - допізна; до пізньої години.
На время - на час; до часу; про час.
На некоторое время - на якийсь час.
На неопределенное время - на безрік.
На вечные времена - на вічні часи; на безвік; у вічний час.
Спустя, через некоторое время - по часі; згодом; перегодом, перегодя (якийсь час); незабаром; невдовзі; туди далі; по якійсь годині; за якимсь часом.
Спустя долгое время - по довгому часі.
Продолжительное время - довго; чимало часу.
В непродолжительном времени - незабаром; незадовго.
С течением времени - дедалі; з часом; з бігом часу.
В течение некоторого времени  -   протягом, на протязі якогось часу.
В течение непродолжительного времени - не за великий час; протягом, на протязі недовгого часу.
От времени до времени - час від часу; з часу до часу.
По временам, время от времени - часами; десь-не-десь; коли-не-коли; десь-колись.
В ночное время - уночі; нічною добою; нічної доби; вночішнього часу.
В любое время - коли хочете.
Время дообеденное - задобіддя; задобідня година.
В обеденное время - в обіди.
Время послеобеденное - пообідній час; сполуденок.
Время года - пора; доба року.	
В свободное время - на дозвіллі; гулящого часу; вільного часу; гуляючи.
Есть время - є коли.
Отсутствие свободного времени - нікольство.
Не хватать, не доставать времени - ніколитися.
Нет времени - нема коли; ніколи; не маю часу.
Удобное, благоприятное время - добра нагода; добра година; слушний час; сприятлива година.
Надлежащее время - певний, слушний час.
Потребует много времени - см. Требовать.
Неблагоприятное, бедственное время - лихий час; лихоліття; тяжка година; знегіддя; знегода.
В условленное время - умовленої години; як умовлено. 
В лучшие времена - за кращих часів. 
Указанное время - зазначений час.
Определенное время - певний, визначений, призначений час, термін. 
В определенное время - певного часу; за певний, визначений час;  (в  опред.  сроки)  - певними термінами. 
Теперешнее время - теперішні часи; цьогочасність. 
Старые времена - старі часи; давнина; старовина; старосвіччина 
В настоящее время - на теперішній час. 
До настоящего времени - донині; дотепер. 
На будущее время - надалі; на дальший час; на майбутнє. 
По настоящему времени - на теперішній час. 
В давние времена - давніми часами; у давні давна. 
Относящийся к этому, к тому, к новому времени - цьогочасний; тогочасний; тодішній; новочасний.
Требующий, отнимающий много времени - забарний; загайний. 
Время летит - час біжить; час не змигнеться. 
Время прибавочное (для  работы)  - надробочий час. 
Время упущено - проминуто час; (шутя)  - пора перепорилася. 
Время идет - час минає, плине. 
Время скоро проходит - час швидко упливає. 
Время терять - гаяти час; марнувати час. 
Выиграть время - вигадати час. 
Время поступления бумаги - час вступу паперу. 
Во сколько времени - за скільки часу; за який час. 
В рабочее время - робітною, робочою порою; в робочу пору; в робочий час.
Улучить, выбрать время - вигадати годину; добрати часу. 
Свободное время - дозвілля; гулящий час. 
Нет свободного времени - часу немає; (от  работы)   -  виробу немає.	
В какое время - в яку годину; в яку пору.
Как раз в то время - саме тоді; саме під той час.
На это требуется много времени -  на це треба багато часу; це відбере багато часу.
Летнее время - літо.
В летнее время - влітку; вліті; літньої доби.
Нужно идти в духе времени - треба потрапляти часові. 

ВСЕ  - все, усе.
Все решительно, совершенно все - геть усе; чисто все; геть чисто) все; дочиста. 

ВСЕОРУЖИЕ - повновзброєння.
Во всеоружии - при повній зброї.
Во всеоружии опыта и знания - геть узброєний досвідом та знанням. 

ВСЛЕД - слідком; слідом; услід.
Вслед за тем - слідом за тим.
Идти вслед за кем - йти за ким. 

ВСЛЕДСТВИЕ ЧЕГО - через те; внаслідок того; а тому; з тієї причини.
Вследствие того, что... - маючи на увазі, що...
Вследствие изложенного - тому; зважаючи на сказане.
Вследствие ходатайства, прошения -  зважаючи  на  клопотання, прохання.

ВСПЫЛИТЬ - запалитися; розпалитися; спалахнути; загорітися гнівом.
Вспылив - зопалу. 

ВСТАВАТЬ - вставати.
Вставать с места - підводитися.
Вставать поспешно - схоплюватися.
Вставать против кого - повставати проти кого. 

ВСТРЕЧА - зустріч; (встречание)  - (зу) стрічання.
При первой встрече - з першої зустрічи.
Навстречу кому, чему - назустріч кому, чому.
Выйти навстречу кому - вийти проти кого. 

ВСЯКИЙ - усякий, усяк, усяке; кожен, кожний.
Решительно всякий - кожнісінький; геть усякий.
Без всякого - без ніякого.
Во всяком случае - у всякому, в кожному разі.
Всяко бывает - усяко, усякого буває, трапляється. 
Всячески - всіма способами, на всі лади. 

В ТЕЧЕНИЕ - протягом; на протязі; через що; за чого.
В течение (целого) года, дня... -  протягом (усього,  цілого) року, дня...; через (увесь) рік, день.

ВХОДИТЬ - входити; увіходити; вступати.
Входить (вникать) во что - вдаватися (пильно) в що; доходити (до чого); додивлятися до чого; доглядатися до чого.
Он ни во что не входит - він ні про що не дбає.	
У (меня) вышло что - вивівся (я) з чого. 

ВЫБИРАТЬ - вибирати.
Выбирать кого чем - обирати кого за (на) кого.
Выбирать по вкусу - добирати собі до смаку.
Выбирать поодиночке - визбирувати. 

ВЫБОР - вибір; (о товарах) - добір; (о  людях) - обрання.
Выбор предоставить - дати до вибору; полишити на вибір.
Производить выборы - переводити вибори; вибирати.
Выбор пал на... - вибір припав на кого, вибором спинились на кому.
Большой выбор чего - багато до вибору чого. 

ВЫВОД - висновок.
Делать вывод - робити висновок; висновувати. 

ВЫГОВОР - вимова; говірка; (наказание)  - нагана; догана; докір.
Делать выговор - вимовляти кому; робити кому догану; (упрекать) - дорікати, висловлювати догану.
Получать выговор - діставати догану.
Строгий выговор - гостра догана. 

ВЫГОДА - зиск; користь; бариш; вигода.
Извлекать выгоду - мати з чого зиск; користуватися з чого; баришувати на чому. 

ВЫДАВАТЬ, ВЫДАТЬ (что)  - видавати, видати що.
Выдавать кого (предать)  - виказувати, виказати на кого; зрадити кого.
Выдавать себя за кого - видавати, виставляти себе за кого. 

ВЫДАЧА - видавання; видача.
Выдача денег - виплата. 

ВЫДВИЖЕНИЕ - висування.
По выдвижению (получить должность) - з висування (дістати посаду).
В порядке выдвижения - як висування; для висування. 

ВЫДЕРЖИВАТЬ - видержувати витримувати; (горе, страдание) - терпіти. Выдерживать что (тон, стиль, характер и т. п.) - додержувати чого (тону, стилю, характеру і т. ин.). 

ВЫЗЫВАТЬ - кликати; викликати.
Вызывать что (быть  причиною  чего)  - призводити до чого; спричиняти що; спричинятися до чого. 
Вызывать кого на что - зрушити кого на що. Это вызывается (многими причинами) - це залежить від (багатьох  причин). 

ВЫНОСИТЬ - виносити; (переживать) - витерплювати; стерплювати.
Вынести унижение - дізнати наруги.

ВЫНУЖДЕННЫЙ - приневолений; вимушений; примушений; змушений; присилуваний.
Быть вынужденным - мусіти; бути приневоленим. 

ВЫПИСЫВАТЬ - виписувати.
Выписывать книги, газеты - передплачувати книги, газети. 

ВЫПЛАТА - виплата.
На выплату (купить) - навиплат (купити). 

ВЫРАЖАТЬ, -СЯ - висловлювати, -ся; (обнаруживать  что) - виявляти, -ся; (определять) - визначати, -ся. 
Выразить на письме - висловити листовно; списати. 
Если можно так выразиться - коли можна так висловитися; сказати б. 
Выражать нетерпение - нетерпеливитися. 
Выражать в рублях, червонцах - показувати карбованцями, червінцями. 
Средства, выразившиеся в сумме (140) руб. - кошти, що становлять (140) карб.; кошти на суму (140) карб.

ВЫРАЖЕНИЕ - висловлювання; вислів; (лица) - вираз. 
Находить выражение в чем - виливатися в чому. 
Без выражения - безвиразно.
Придавать выражение (лицу)  - надавати вираз (обличчю).
По выражению (лица) - з виразу (обличчя). 

ВЫРУЧАТЬ - рятувати; (торг.)  - вторговувати.
Суммы, вырученные от продажи - суми від продажу чого; суми вторговані за що; виторг за що. 

ВЫСКАЗЫВАТЬСЯ - висловлюватися.
Высказываться в чью пользу - висловитися, озватися за кого.
Высказываться в чем - висловлюватися, обзиватися про що. 

ВЫСОКИЙ - високий.
Самый высокий - найвищий.
Высокий ростом - високий на зріст. 

ВЫСОТА - височінь; височина; висота.
Высотой - заввишки.
На одной высоте с чем, кем - врівні з чим, ким.

ВЫТЕКАТЬ - витікати, точитися.
Вытекать из чего - випливати з чого. 

ВЫХОД - вихід; (уход) - відхід.
Перед выходом (выходя)  - на виході; перед  уходом   - на відході.
Выход из положения - рятунок; порятунок; рада; порада.
Нет выхода (безвыходное  положение)  - нема ради; кінці в край.
Из этого нет выхода - на це нема ради.
Найти выход - зарадити кому або собі; дати собі раду; зарадити собі з чим.
По выходе - вийшовши. 

ВЫХОДИТЬ - виходити.
Выходить наружу - виявлятися, пробиватися, виступати (наверх).
Выходить из себя - аж із шкури вилазити: із себе пнутися; аж нестямитися.
Выходит - виходить; (следовательно) - отже; (следует думать) - випадає.
Вышло по-моему, как я говорил - на моє вийшло; на моє слово спало.
Вышли (у меня) все деньги - (я) витратився з грошей.
Из этого ничего не выйдет - нічого з того не буде.
Вышло все - (вже) по всьому.
У меня вышло хорошо (мне  удалось)  - я вдав добре. 

ВЫЧЕТ - відрахування; вивертання.
Сделать вычет из жалованья - відрахувати, вивернути з платні.
За вычетом - вирахувавши.

ВЫШЕ - вище від кого, від чого, над кого, що; понад кого, що; поверх кого.
Нет выше - нема в світі над що, як що.
Быть выше всего - перевищувати все.
Выше (своей стоимости) - понад (свою вартість).
Делаться выше - вищати; підвищуватися.
Вышестоящий орган - вищий орган. 

ВЫЯСНЕНИЕ - вияснення; з'ясування.
До выяснения чего - доки виясниться, з'ясується що.
По выяснении - вияснивши; з'ясувавши.




Вернуться к текстам
Вернуться на главную страницу