ВЕСЕЛИЙ МРЕЦЬ
 

У жирній та слизькій землі, де слимаки, 
Я вирив би собі ту яму серед цвілі, 
В ній випростати б міг старі свої кістки 
І спати в забутті, як риба спить у хвилі. 
 
Геть мотлох духівниць, надгробки та гробки! 
Не треба сліз людських на тій моїй могилі, 
Хай круки пити кров летять звіддалеки 
До цих брудних кісток в моїм колишнім тілі. 
 
О друзі-хробаки без вух і без очей, 
Дивіться, йде до вас мертвяк веселий цей! 
Філософи, сини гнилятини неситі! 
 
Руйновище моє діравте до кінця! 
Скажіть, які то ще тортури є у світі 
Для тіла без душі, серед мерців мерця?