g-k

Г

ГДЕ   - де.
Где бы - де б.
Где бы ни - хоч де; де не.
Где бы то ни было - хоч би де; (где  попало)  - абиде.
Кое-где - де-де; де-не-де; подекуди.      
Где же - де ж; де-то.
Где-нибудь - де-будь; де-небудь; десь.
Где-нибудь в другом месте - деінде.
Где-то - десь; де-то.
Где угодно - де хоч (хочте).
Вот где - осьде; онде; аж ось.
Да где уж - та ба.
Где уж тебе - куди тобі.
Где уж, где там - де там; де ж пак.
Где наше не пропадало - куди наше не йшло.

ГИБЕЛЬ - загин; загибель; (бедственное положение) -   безголів'я; (несметное множество) - сила; сила-силенна; безліч.
Привести к гибели - довести до загину. 

ГЛАВА - голова; ( в  книге) - розділ; (купол) - баня.
Во главе - на чолі.
Быть во главе - стояти на чолі; вести перед. 

ГЛАВНЫЙ - головний; найстарший; чільний.
Главное - головне.
Самое главное - найголовніше; головна річ; суть. 

ГЛАЗ - око.
В глаза - в очі; у вічі.
Прямо в глаза - у живі очі.
Зоркие глаза - бачучі очі.
На глазах - перед очима.
За глаза - позаочі.
За глаза станет - аж надто стане.
Во все глаза - на все око.
На глаз - як глянути; (як) на око.
С глазу на глаз - віч-на-віч; сам-на-сам.
С глаз чьих - з-перед кого.
Своими глазами - на свої (власні) очі.
Простым (невооруженным) глазом - на вільне око; простим (голим) оком.
Одним глазом - на одне око.
И в глаза не видал - і на очі не бачив.
Прочь с глаз - геть з-перед очей.
В глаза бросаться - впадати в око (очі); брати очі на себе.
Быть в глазах (на  виду)  - в оці бути.
Не спускать с глаз - мати на оці.
Мелькать перед глазами - набігати на очі.	
Показываться на глаза - даватися у вічі.
И глаз не показывает - і очей не показує.
Попадаться на глаза - навертатися на очі.
Пыль в глаза пускать - напускати туману.
Хлопать глазами - кліпати очима; лупати очима.
Глаза разбежались - очі забігали.
Следить глазами - зорити.
Глаза колоть чем - викидати на очі що; вибивати очі чим.
Искать глазами - позирати.
Окинуть глазом - озирнути; оком обняти.
Открывать, закрывать глаза - розплющувати, заплющувати очі.
Охватывать глазом - оком сягати; зглянути; засягти.
Не смыкать глаз - оком не стинати.
Лишь бы с глаз долой - аби з очей.
Глаз нельзя оторвать - аж очі вбирає.
Куда глаза глядят - світ за очі. 

ГЛАЗОМЕР - окомір.
На глазомер - на око. 

ГЛАСНОСТЬ - гласність; привселюдність.
Предавать гласности - розголошувати; подавати до вселюдної відомости. 

ГЛУБИНА - глиб; глибина; глибінь; глибочінь; глибокість.
Глубиною, в глубину - завглибшки.
В глубине - на споді.
Во всю глубину - на всю глибочінь.
Из глубины - зглибока; з-під спода.
Проникать в глубину чего-либо - засягати вглиб чого; брати (що) зглибока.
Не отличаться глубиной (о мысли  и т. п.)  - не глибоко сягати. 

ГЛУБОКИЙ - глибокий.
Очень глубокий - глибочезний; глибоченний.
Глубокая печаль - тяжка туга.
Глубокий траур - велика жалоба.
Глубокий поклон - низький уклін.

ГЛУПОСТЬ - нерозум; дурний розум; дурість; дурощі; (мелочь, пустяк)  - дурниця.
По глупости - з дурного розуму.
Вот глупости - дурниця!
Делать глупости - дурниці робити, виробляти.	

ГЛУПЫЙ - нерозумний; дурний; на розум небагатий.
Глупо - нерозумно; по-дурному; немудро.
Совершенно глупый - дурнісінький.
Глупым сделаться - здурніти; подурнішати.
Глуп как пробка - дурний як пень. 

ГЛУХОЙ - глухий.
Глухое место - глушина.
Глухая ночь - глупа ніч. 

ГЛЯДЕТЬ - дивитися; позирати.
Не глядя - наосліп; сліпцем.
Того и гляди - так і дивись; от-от. 

ГНЕВ - гнів; гнівання; серце; пересердя.
Разразиться гневом - скипіти від гніву.
В гневе - угнівившись; під гарячу руку (руч).
Воспылать гневом - загорітися гнівом.
От гнева - з гніву.
Вскипеть гневом - скипіти; запалитися.
Возбуждать гнев в ком - гнівити, розлютовувати кого. 

ГОВОРИТЬ - казати; говорити; мовити про, за кого, що; (беседовать)  - розмовляти.
Говорить на каком-либо языке - говорити якоюсь мовою; (на   многих  языках)  - багатьма мовами.
Говорить в свою пользу - на свою руч горнути.
Говорить в защиту кого - говорити в обороні кого; промовляти за ким, за чим.
Говорить в тон кому - мовити під лад кому.
Начинать говорить - знімати мову.
Продолжать говорить - казати далі; провадити (далі).
Говорить будто заученное - вичитувати.
Говорить вздор - теревенити, правити нісенітниці; торочити; верзти язиком; дурниці верзти; правити; плескати.
Говорить наобум - говорити навмання.
Говорить не стесняясь - говорити (казати) без обрізків.
Говорить сквозь зубы - цідити.
Говорить речь - промовляти.
Говорить по чьему-либо адресу - на чию сторону (адресу) казати.
Говорить в шутку - на сміх, на жарт; жартом, жартома казати.
Говорить медленно, протяжно - говорити вивагом.
Говорить обиняками - говорити манівцями.
Говорить и так, и этак (противоречиво)  - двоїти; гнути й туди й сюди.
Говорить пространно - розводитися.
Говорить по правде - направду казати.
Говорить намеками - казати наздогад.
Говорить понаслышке - від людей казати.
Говорить наизусть - казати з уст.
Говорят - кажуть (люди).
Говорят (же) вам, что... - казано ж бо вам, що...
Говорить на чей счет - казати на карб чий.
Поговорить толком, детально - поговорити до пуття, докладно.
Откровенно говоря - щиро кажучи; правду кажучи.
Собственно говоря - властиво.
Говоря словами (такого-то) - мовляв (кажучи) словами когось; мовляв хтось.
Не говоря о чем-либо - поминувши щось.
Коротко говоря - найшвидше сказати; коротко кажучи.
Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова.
Говорите толком - кажіть ладом.
Говорите кстати, удачно, толково, дельно - казати до ладу, до пуття.
С ним мне неприятно говорить - він мені не до розмови.
Говорить несообразное - казати таке, що й купи не держиться.
Нечего и говорить, не стоит и говорить - шкода й казати; шкода й мови.
Ну вот он и говорит - отож він і каже.
Да говорите же - та ну-бо кажіть.
Одинаково говорить (то  самое)  - казати в одно. 

ГОВОРИТЬСЯ - говоритися; казатися; промовлятися.
Как говорится - мовляв; як той казав; як той мовляв; сказано; як то кажуть.
Так говорится - так кажуть.
Говорится о... - мова мовиться про...

ГОД - рік.
Текущий год - цей, поточний, біжучий рік.
В этом, нынешнем году, сего года - цього року, цей рік.
В прошлом году - того року; минулого року; торік.
Позапрошлый год - позатой рік.
В позапрошлом году, третьего года - позаторік.
Будущий год - наступний рік.
В будущем году - нарік.
Год тому назад - (буде) тому рік.
Из года в год - рік у рік; рік повз рік.
С небольшим (три) года - (три) роки з чимсь.
Прежде окончания года - раніш (перед тим), як скінчиться рік.
В прежние годы - за колишніх (давніших) років.
До истечения года - до року.
В (1907) году - (1907) року, в (1907) році.
В один год - одного року, за один рік.
Год от году, каждый год - щороку; кожного року, щорік.
В год (три тысячи платы) - (три тисячі) річна.
Через год (после чего) - за рік (по чому); у рік (за чим).
Каждый год - щороку.
В продолжение (всего) года - через (цілий) рік; протягом (цілого)
року.
Два раза в год - двічі на рік.
Такой-то год пошел кому-либо - на такий рік пішло, звернуло кому; у такий рік уступив хто.
Круглый год - цілий рік; цілісінький, увесь рік.
Полгода - півроку. 
Высокосный год - переступний рік.
Учебный год - шкільний, академічний рік. 
Время года - пора року. 
Молодые годы - молодий вік; молодощі. 
Годы проходят - літа (роки) минають. 
В молодые годы - віку молодого; за молодощів. 
Пока позволяют года - поки служать літа. 

ГОДНЫЙ - придатний; здатний, годящий на що, до чого.
Годный к употреблению - ужитковий. 

ГОЛОВА - голова.
Задирать голову - дерти голову; (иронично) - кирпу гнути.
Повесить голову - похнюпитися; похнюпити голову (ніс).
Покачать головою - покрутити, похитати головою.
Кивнуть головою - кивнути головою.
Стоять, постоять головою за кого, что - важити життям за кого, що; відважувати, відважити життя за кого, що.
Поплатиться головою - накладати, наложити головою (душею); заплатити своєю головою.
Сложить голову - лягти головою; наложити головою.
С головы до ног осмотреть кого - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг.
Очертя голову - наосліп; сліпма.
Сломя голову - стрімголов; прожогом.
Голова кругом идет - голова обертом іде; голова туманіє.
Голова кружится у кого - вернеться світ кому.
Голова болит у кого - голова болить кому, кого.
Голова закружилась у кого - занорочило голову кому; заморочилася голова кому.
Как снег на голову - неждано-негадано; несподівано.
Из-под головы - з-під голів.
Приходить в голову - спадати, спливати кому на думку.
Забрать себе в голову - убгати собі в голову; взяти собі думку; вкинути в голову собі що.
Засело что-либо в голове - запало щось у голову; уроїлось у голову кому.
Не выходить из головы - не сходити, не виходити, не спадати, не йти з думки; стояти кому на думці.
Ломать себе голову - морочитися з чим; клопотати голову собі; сушити собі голову.	
Снимать голову - стинати голову.
Взбрело в голову кому - ухопилося голови кому; спало на думку кому.
Потерять голову - стерятися; заморочитися; не дати ради собі.
Вбивать себе в голову - взяти собі думку; забрати в голову; убгати собі в голову.
Вбить, вдалбливать в голову кому - втокмачити кому в голову; вкидати, вкинути кому в голову.
Выкинуть из головы - спустити з думки що.
Вниз головою - сторч; сторч головою; сторчака; догори ногами.
Забивать кому голову - морочити голову кому; памороки забивати кому.
Наголову разбить - побити в пень.
Сколько голов, столько и умов - що голова, то й розум. 

ГОЛОД - голод.
Товарный голод - товаровий голод.
Сносить голод - терпіти голод.

ГОЛОС - голос.
Говорить грубым (низким), высоким (тонким) голосом - говорити товсто, тонко (тоненько).
Вполголоса - півголосом.
Во весь голос - на повен голос; на цілий (свій) голос.
Не своим голосом - не своїм голосом.
Понижать голос - притишувати голос.
Повышать голос - підвищувати голос.
Голоса недостает у кого - голосу не стає кому; голосу не відтягне хто.
Слабый голос - тихий голос.
В один голос - одноголосно.
Голос совести - голос сумління.
Слышен голос - чути голос.
Совещательный голос - дорадчий голос.
Решающий голос - ухвальний голос.
Избирательный голос - виборчий голос.
Иметь право голоса - мати право на голос.
Поднимать голос - підносити голос.
Взять голос - забрати голос.
Подавать голос на кого-либо - подавати голос за (на) кого; голосувати за (на) кого; віддавати голос кому.
Подача голосов - голосування.
Избирать подачей голосов - обирати голосуванням.
По большинству голосов - більшістю (перевагою) голосів. 

ГОЛЫЙ - голий.
Голые слова, факты - самісінькі слова, факти.
Голая истина, правда - щиа, чиста правда.
Гол как сокол - голий як бубон, як турецький святий. 

ГОРА - гора.
В гору - на гору, під гору.
Под гору - з гори.
По горе - горою.
Идти в гору (приобретать значение) - іти (вгору; силу брати, забирати; у силу вбиватися.
Как на каменную гору надеяться - покладатися на кого, мов на твердий мур; цілком (як на себе) здаватися на кого; цілком звірятися на кого.
Не за горами - незабаром; невдовзі.
Как гора с плеч - як камінь із серця.
Горой стоять за кого - розпинатися за кого (за ким).
Гора родила мышь - зробив з леміша швайку. 

ГОРАЗДО - багато; багацько; далеко; геть.
Гораздо лучше, хуже - далеко краще, гірше. 

ГОРЕ - горе; лихо; біда.
Предаваться горю - в тугу вдаватися.
Жгучее горе - пекуча журба; живий, пекучий жаль.
Горе охватывает - жаль, журба бере, обнімає, обгортає.
С горя - з жалю; з журби; з горя.
И горя мало - байдуже; ні гадки.
Причинять горе кому-либо - завдавати, робити, чинити кому жалю, туги.
На горе себе - собі на лихо; собі на безголів'я; собі на горе.
Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха; перегорювати; випити гіркої.
Мыкать, терпеть горе - горе терпіти; поневірятися; бідувати.
Испытать много горя - зазнати багато лиха; набратися лиха. 
Предотвратить горе - запобігти лихові. 
Помочь, пособить горю - лихові зарадити.
Постигло горе кого - упало горе на кого; спобігло горе кого; спіткало лихо кого.
Не зная горя - безжурно; безнапасно. 
С горем пополам добыть - розпарювати. 

ГОРЛО - горло; горлянка. 
Во все горло - на все горло.
Заткнуть кому горло - заткнути пельку кому; зацитькати кого. 

ГОРОД - місто.
В город - до міста; на місто. 
Центр города - середмістя.
Ни к селу, ни к городу - ні сіло, ні впало; ні до ладу, ні до прикладу. 

ГОРОДИТЬ - городити. 

ГОРЯЧИЙ - гарячий.
По горячим следам - по теплому сліду. 
Сгоряча - згарячу; зопалу. 
Городить вздор - верзти; плескати. 

ГОТОВНОСТЬ - готовність; охота. 
В готовности - напоготові.
С готовностью - охоче; дуже радо; з охотою; залюбки. 

ГОТОВЫЙ - готовий; наготовлений; злагоджений; зладжений; влаштований; (огласный,  склонный)  - готовий на що; охочий; ладен; радий; радніший. 
Готовый к услугам - готовий до послуг, до послуги. 
Быть готовым, наготове - бути напоготові.
(Я) все готов (для вас) сделать - (я) радніший все (для вас) зробити. 
Готовые деньги - готівка.

ГРАНИЦА - межа; грань; (только политическая)  - кордон. 
Провести границу между чем - покласти межу. 
Выйти из границ, перейти границы - перебрати міри; перейти, ступити через край.
Проводить границу чего - обмежовувати що. 

ГРЕХ - гріх.
Вводить в грех - на гріх; до гріха призводити; до гріха доводити.
Есть тот грех - ніде, нема де гріха потаїти; нема де правди діти. 
С грехом пополам - так-сяк; через верхи. 

ГРОБ - труна, домовина.
До гроба, по гроб - до смерті; повік; поки світ сонця. 
Одной ногой в гробу - на тонку пряде. 
Вогнать в гроб кого - на той світ загнати.

Д

ДА - так; еге; (но) - але; та; так.
Конечно да - егеж; авжеж; атож.
Да (говорите) же! - та ну-бо (кажіть); кажіть-но.
Да будет - хай, нехай буде.
Да и ну - та й давай; та й ну, нум.
Да ведь - таж; таджеж.
Да и - та й. 

ДАВАТЬСЯ - даватися.
Не дается мне что-либо (не  удается)  - не вдам цього; мені цього не вдати.
Не дается мне в руки - не йметься мені; до рук мені не дається. 

ДАВАТЬ - давати.
Дай-ка, дайте-ка - дай лиш, лишень; дайте лиш, лишень.
Давай, давайте (ну-ка)  - ну; нум; нумо; давай; давайте.
Давать отступное - одчіпного давати.
Давать в обрез - видавцем давати.
Дать себя обмануть - датися на підмову.
Дать знать - повідомити, сповістити кого; дати, подати звістку кому; оповістити кого.
Дать всем - обдати (всіх).
Дать себя знать, помнить, почувствовать - даватися знати кому; даватися взнаки, втямки; увірятися; упікатися кому.
Давать взамен чего - давати замість чого; підставляти чим.
Давать на подержание - позичати на деякий час.
Давать письменное обязательство - давати писане зобов'язання.
Давать понять - давати на розум, на здогад кому; давати в догади кому.
Дать маху, промах - схибити; (шутл.)  - шпака вбита. 
Ни дать, ни взять (такой)  - достоту (такий); точнісінько (такий). 
Дать нахлобучку - прочуханку дати. 

ДАВНИЙ - давній; давнішній; (прежний)  - колишній.
Очень давний - давезний; позаколишній; (с   коих-то   веков) відколишній. 

ДАВНО - давно.
Не так давно - не так давно; нещодавно; недавно. 
Довольно давно - давненько. 
Давно когда-то - давно колись.
Очень давно - віддавна; давним-давно. 
Давно прошедший - позаколишній. 
Давным-давно - хтозна-коли. 

ДАВНОСТЬ - давність; давнина.
Пришедший в давность - задавнений; задавнілий. 
По праву давности - правом давности. 
Погасительная давность - задавнення; касувальна давність. 

ДАЛЕЕ - далі.
Чем далее - щодалі. 
И так далее - тощо. 
Далее идти некуда - по саме нікуди. 

ДАЛЕКО - далеко.
Очень далеко - геть далеко. 
Дальше - далі. 
Чем дальше - дедалі; щодалі. 
Как можно дальше - якнайдалі; щонайдалі. 
Далеко (тебе) до... - куди (тобі) до...
Далеко больше, чем - геть більше ніж (як, за); перейшло за. 
Далеко не так - зовсім не так. 

ДАЛЬНЕЙШИЙ - дальший.
В дальнейшем - надалі. 

ДАЛЬНОСТЬ - далечінь, далекість.
За дальностью расстояния - через далечінь.

ДАР - дар; дарунок; (дарование) - дар; хист; здібність.
Принести в дар - подарувати. 

ДАРОВАТЬ - дарувати.
Даровать помилование, амнистию - помилувати, амністувати. 

ДАРОВОЙ (пришедшийся  даром)  - дармовий; даровий; (подаренный)  - дарований; подарований. 

ДАРОМ - дурно; задурно; даром; дарма; за так грошей; (напрасно) - марно; даремно; надаремне; дурно.
Чуть не даром - запівдарма.
Совершенно даром - дурнісінько.
Даром что... - дарма що...
Не пройти даром - не минутися так (дурно); датися взнаки. 

ДВЕРЬ - двері.
Под дверью - під дверима
У дверей - коло дверей.
При закрытых дверях - неприлюдно; за зачиненими дверима.
При открытых дверях - прилюдно; привселюдно.
Указать на двери - показати на виступці.
Хлопать дверьми - грюкати, грякати дверима.

ДВИГАТЬ, -СЯ - рухати, -ся; рушати; совати, -ся; сунути, -ся; посувати, -ся; (о  частях  машин)  - ходити.
Двинуться (отправиться) куда - податися куди.
Двигаться медленно - посуватися звільна; (о  езде)  - плуганитися;(о  ходьбе)  - чвалати. 

ДВИЖЕНИЕ - рух; хід.
Движение рефлекторное (невольное) - відрух.
Движение вперед (о  культуре)  - поступ.
Прийти в движение - заворушитися; взятися рухом.
Приводить в движение - давати рух чому.
Без движения - нерухомо. 

ДВОР - двір; подвір'я; (место под двором) - дворище.
На дворе - надворі.
Во дворе - у дворі; на подвір'ю.
Задний, черный двор - задвірок.
Находящийся во дворе, выходящий во двор - надвірний.
Со двора - знадвору.
Не ко двору - не до діла; не до речи.
Постоялый двор - заїзд. 

ДЕБАТЫ - дебати; суперечки.
Жаркие дебаты - палкі дебати. 

ДЕЖУРСТВО - черга; (на  часах) - варта.
Дежурство принять - заступити чергу.
Дежурство сдать - здати чергу.
Мое дежурство - я чергую.

ДЕЙСТВИЕ - дія; діяння; (поступок) - учинок; (о машине) - хід; (в  пьесе) - дія, акт; (юрид.) - чинність, сила.
Образ действия - поведінка; поводження.
Иметь действие - мати силу.
Привести машину в действие - пустити машину в хід.
Место действия - місце дії, чину.
Оказывать, производить действие - діяти на кого; (влиять)  - впливати на кого, що.
Какое действие это произвело на него? - як це на нього подіяло? який вплив, враження це на нього мало (справило)?
Распространять действие (закона) на что - поширювати чинність (закону) на що.
Обратное действие - зворотна, відворотна сила
Оскорбить действием - зневажити чинно, чином. 

ДЕЙСТВИТЕЛЬНО ДО... - має силу до...
Действительио так - справді так. 

ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТЬ - дійсність.
В действительности - на ділі; справді; насправді.
Соответствующий действительности - см. Соответствующий. 

ДЕЙСТВОВАТЬ - діяти; чинити; орудувати; (о машинах)- робити, працювати (кроме того см. Делать).
Действовать по-своему - чинити по-своєму; ходити своїм робом.
Действовать заодно с кем против кого - чинити проти кого спільно з ким; накладати з ким проти кого.
Действовать справедливо, дурно - чинити справедливо, погано; ходити правим, лихим робом.
Действовать на кого - діяти на кого; (влиять) - впливати на кого. 
Действующий - що діє; діяльний; (о  законах)  - чинний. 
Действовать в качестве кого - виступати за кого. 

ДЕКРЕТ - декрет.
Издавать декрет - видавати декрета про що; задекретувати що. 

ДЕЛАТЬ - робити: діяти; чинити.
Делать (свое  дело)  исправно - справлятися; правити діло.
Делать скачками - прихапцем робити.
Делать усердно - робити щиро; припадати до роботи;  пильнувати роботи, праці. 
Делать что-либо плохо, неумело, неаккуратно, нетщательно - партачити; базграти; поганити. 
Делать очень медленно - длубатися; марудитися; робити як мокре  горить.
Делать легко, как бы играя - за іграшки робити. 
Делать иначе - переиначуватн, переинакшувати. 
Основательно делать - покладаючи робити. 
Делать по-своему - чинити свою волю; своїм робом (ладом) ходити; узяти свою волю.
Делать по чьему приказанию - робити, чинити з чийого наказу. 
Делать кому приятное - догоджати кому; робити кому приємність. 
Делать дурно - зле чинити. 
Делать наперекор - всупереч іти кому. 
Делать большие шаги - широко ступати. 
Что будешь делать? - що маєш робити? 
Решительно ничего не делает - нічогісінько не робить; і за холодну воду не береться, не візьметься. 
От нечего делать - знічев'я.
Делать кого чем - наставляти, настановляти кого за (на) кого. 
Делать круг - колувати; круга накидати. 
Ничего не поделаешь - нічого не вдієш; немає ради. 

ДЕЛАТЬСЯ - ставати; робитися.
Делаться хуже, глупым, добрым, добрее и т. п. - гіршати; дурнішати; добрішати. 
Делаться сильным - вбиватися в потугу, в силу.
Делаться известным (славным)  - убиватися в славу. 

ДЕЛО - діло; справа; (труд) - праця; робота; (поступок, действие) - вчинок, дія. 
Плохо дело! - кепська справа, робота! зле! 
Круг дел - обсяг справ. 
Смотреть за делом - наглядати за справою. 
Дело о ком - справа кого. 
Странное дело - дивна річ! чудасія! чуднота! 
По своему делу - за своїм ділом; за своєю справою. 
По этому (служебному) делу - в цій (службовій) справі. 
Справиться с делом - дати (собі) раду із справою. 
Оставлять дело без движения - лишати справу без руху. 
Дело подвернулось кстати - справа нагодилась. 
По делам службы - в справах службових. 
Обнять дело - збагнути справу. 
Браться за дело - братися до справи; заходжуватися коло справи; стати до справи. 
Браться не за свое дело - не за свою справу братися; шитися не в своє діло.
Вести (удачно) дело - провадити (гаразд щасливо) справу. 
Дело обстоит так - справа стоїть так.
Обращаться по делу - вдаватися, звертатися в справі, з справою. 
Дело подходит к концу - справа доходить кінця, кінчається. 
Дать делу другой оборот - повернута справу (на инакше). 
Дело начато - справу розпочато.
Известное дело - звісно; звичайно; відома річ; сказано. 
Темное, подозрительное дело - непевна справа. 
Дело окончено - справу кінчено. 
Приостановить дело - припинити справу. 
Дело проиграно - справу програно. 
Погубить дело - занапастити справу. 
Общее дело - спільна справа. 
Дело требует рассмотрения - см. Требовать. 
Дело житейское - світова річ. 
Дело обыкновенное - звичайна річ.
Дело, не терпящее отлагательства - см. Отлагательство.
Дело случая - випадкова річ.
Обделывать дело - оборудувати справу.
Виданное ли, слыханное ли дело - чи видано, чи чувано.
Дела нет до чего - байдуже про що.
Дело ладится - справа налагоджується.
Не твое дело - не твоя справа; не твоє діло.
Это дело другое - це що инше; це инша річ.
В чем дело? - що сталося? в чому річ? про що річ? про що йдеться?
Дело в том - річ у тім.
Дело вот в чем - річ ось яка.
Дело только в том, чтобы - річ тільки в тому, щоб; річ тільки про те, щоб.
Дело за небольшим стало - діло за малим стало. 
В том-то и дело - атож-то; отож-то й є; тож-то й воно. 
Не в том дело - не в тім річ; не про те річ; не в тім сила; не про те мова мовиться.
То ли дело - инша річ; краще як; нема в світі, як. Не к делу - не до діла; не до речи; невлад. 
На деле доказывать - ділом довести. 
Если дело до чего дойдет - коли вже до чого дійдеться; як до чого (того) ряд дійде.
Текущие дела - поточні справи. 
Дело говорить - мовити до речи. 
Помочь делу - зарадити справі. 
Мое дело сторона - моя хата з краю. 
Понимать в деле - розумітися на справі. 
Затруднительное дело - клопітна, морочлива справа 
Экстренное дело - пильна справа. 
Возбуждать дело - порушувати, розпочинати справу. 
Плевое дело - дурниця; пусте; казна-що. 
Приобщать к делу - прилучати до справи. 
Спешное дело - особиста, власна справа. 
Статочное ли дело? - чи можлива річ? чи годиться ж? 
Дать ход делу - зрушити справу; дати хід справі.
Какое вам дело? - що вам до того?
А мне что за дело - а мені що до того? а мені яке діло?
Что дело, то дело - що правда, то правда.
Это особое (другое) дело - це инша річ; це инша стать.
Расследовать дело - розслідити, розвідати справу.
Это дело! - це добре! це гаразд! це до діла!
Управляющий делами - керівник справ.
То и дело - раз у раз; раз по раз.
Управиться с делом - упоратися з справою.
В самом деле, на самом деле - справді.
Гражданское дело - цивільна справа.
Уголовное дело - карна, кримінальна справа.
Поручать кому ведение дела - доручати кому провадити справу.
Судебное дело - судова справа.
Внешние дела - закордонні справи.
Начинать судебное дело - піти у позов.
Тяжебное дело - позов.
Поделом - за діло.
Военное дело - військова справа.
Вести дело к тому (так,  чтобы...)  - кермувати до того, щоб; гнути на те, щоб.
Относящийся, неотносящийся к делу - см. Относиться. 
Безотлагательное дело - пильна справа. 
Торговое, коммерческое дело (предприятие)  -  торговельне, промислове підприємство. 
Дело лежит без движения - справа не рушає. 
Поделом вору и мука - катюзі по заслузі. 
Ведение дела - провадження справи. 
Дело мастера боится - дільника й діло боїться. 
Немного дела - діла не скільки. 
Дело табак - кепська справа. 
Умно вести дело - з розумом провадити справу. 
Это дело можно считать потерянным - цю справу можна вважати за пропащу. 
Ну и дела - ну й робота.

ДЕНЬ - день; днина.
Присутственный день - урядовий, службовий день, днина. 
Неприсутственный день - неурядовий, неслужбовий день, днина. 
День-деньской - увесь день; цілісінький день. 
Два дня назад - перед двома днями; за два дні перед цим; два дні тому.
Днем - удень. 
В тот день - того дня. 
На тех днях - тими днями. 
На днях - цими днями.
На следующий день - назавтра, другого дня. 
Любой (какой  угодно)  день - перший ліпший день. 
На другой (второй) день - другого дня. 
На другой день утром - на ранок. 
В один из дней - одного дня. 
Третьего дня - позавчора; передучора.
В течение дня - за день. 
В продолжение целого дня - через цілісінький день; протягом цілого дня, цілої днини.
День за днем идет - день по дню минає. 
Несколько дней (подряд) - кілька день (поспіль). 
В течение первых дней - у первих днях. 
Изо дня в день - день у день; день крізь день; день при дневі. 
Днем за днем - день за день. 
Со дня на день - день від дня. 
Каждый день - щодня; щодень; день у день. 
С каждым днем - щодня; від дня до дня. 
Каждые два-три дня - за два-три дні; по двох-трьох днях. 
По сей день - по цей день; понині; аж досі. 
Рабочий день - робітний, робочий день. 
Добрый день (приветствие)  - добридень. 
Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати. 

ДЕНЬГИ - гроші; (средства)  - кошти. 
Большие деньги - великі гроші; великі кошти. 
Мелкие деньги - дрібняки; дрібні гроші. 
Серебряные деньги - срібняки.
Медные деньги - мідняки.
Отсутствие денег - безгрішшя.
Обращение денег - обіг грошей.
Взыскивать деньги - стягати гроші з кого.
Собирать деньги - збирати гроші; назбирати грошей.
Свободные деньги - гулящі гроші.
Кровные деньги - кривавиця.
Наградные деньги - нагорода грішми.
Наличные деньги - готові гроші; готівка.
Бумажные деньги - паперові гроші.
Прогонные деньги - прогони.
Подъемные деньги - дорожнє; допомічне.
Суточные деньги - добові гроші.
Кормовые деньги - харчові гроші.
Из-за денег - через гроші.
Отпускать деньги - видавати, давати гроші.
Представлять деньги - подавати, здавати гроші.
Предоставлять деньги - уділяти гроші, кошти.
Выдавать деньги - виплачувати гроші.
Собраться с деньгами - спромогтися на гроші.
Обратить в деньги - обернути на гроші.
Потерять деньги - загубити гроші; (в операции)  -  втратити гроші.
Требовать деньги - правити гроші. 
На чистые деньги - на готові гроші. 
Лишние деньги - зайві гроші; лежані гроші. 
Недостаток в деньгах - грошова скрута; сутужно на гроші. 
Выдача денег - виплата грошей. 
Возврат денег - повертання, повернення грошей. 
Остальные деньги - решта грошей.
За неполучением денег (в конце фразы) - бо не одержано гроші. 
За деньги - за гроші; заплатно. 
За деньгами - по гроші. 
Денег не хватает - бракує, не стає грошей.
Не стало денег - забракло грошей. 
Деньги падают - гроші падають. 
Деньги обесцениваются - гроші знецінюються. 
Вносить деньги кому - платити гроші кому; (куда) - вкладати гроші куди.
Забронировать деньги за учреждением - забезпечити гроші за установою.
Не имеющий денег - безгрошовий.
На это я издержал все деньги - на це я поклав усі гроші. 
У меня вышли все деньги - я витратився з грошей. 
Ассигнованные деньги - асигновані гроші, кошти. 
Ассигнованные банком деньги - гроші, що асигнував банк. 

ДЕРЖАТЬ, -СЯ - тримати, -ся; держати, -ся. 
Держать себя - поводитися; триматися. 
Держать экзамен - складати іспит. 
Держать наготове - тримати, держати напоготові. 
Временно держать у себя - передержувати кого, що.
Держать пари - закладатися; битися об заклад іти, заходити в заклад.
Держаться вместе - гурту, купи триматися; купитися. 
Держаться за одно - тримати за ким; в один гуж тягти з ким. 
Держаться стойко, твердо - міцно триматися, кріпитися. 
Держаться на стороже - матися на бачності; бути сторожко з ким. 
Держаться своего - додержувати свого; не видати, -ся свого. 
Держать слово - см. Слово.
Держать в ежовых рукавицах - в тісних руках держати. 

ДЕТСТВО - дитинство; дитячі літа; вік дитячий, дитинячий. 
С детства - з дитинства; змалку; змалечку. 
Впадать в детство - здитинюватися. 
С раннего детства - з малого мальства; з пуп'янку. 

ДЕЯНИЕ - дія; діло; вчинок; (множ.) - діяння. 
Незаконное деяние - незаконний учинок. 
Преступное деяние - злочин. 

ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ - діяльність; чин; акція. 
Побуждать к деятельности кого - поставити до діяльности кого; розворушити кого. 

ДИВО - диво; чудо.
На диво - на диво; напрочуд навдивовижу. 
Диву дался - дивом дивувався; здивувався. 

ДЛИНА - довжина; довгість.
Длиною, в длину - завдовжки. 

ДЛЯ - для; на; до.
Для меня, тебя, для всех... - мені, тобі, всім..
Для магазина, учреждения... (нужно) - магазину, установи (треба).
Для начала, для образца... -  на початок, на зразок...
Материалы для сведений, отчетов... - матеріяли до відомостей, звідомлень... 
Шкаф для бумаг, ящик для писем и т. п. - шафа   на   папери, скринька на листи і т. ин.
Срок, день... для сдачи, подачи и т. п. - термін, день... здавати, подавати і т. ин.
Для исполнения, ограждения... - щоб виконати, захистити... 
Для чего? - нащо? навіщо? для чого? 
Не для чего - нема чого; нема нащо; нічого. 
Для того, что - бо; тому що; через те, що. 

ДО - до; перед.
Душ (верст и т. п.) до двадцати, сорока и т. д. - душ (верстов і т. ин.) з двадцять, сорок і т. ин. 
До революции, до войны и т. п. - перед революцією, перед війною і т. ин.
До того, что - аж. 

ДОБИВАТЬСЯ - домагатися; доходити; (презр.) - допинатися; доп'ястися чого.
Добиваться судом - доправлятися. 

ДОБРО - добро.
Идет к добру - на добре йдеться; на гаразд ідеться. 
Нет худа без добра - лихо не без добра. 
Добро пожаловать - просимо; просимо до господи. 
Добро бы - хоч би ж; хай би вже.

ДОБРОТА - добрість; (мягкость) - лагідність. 
По доброте - з добрости.
Проявить доброту - показати (свою) добрість; явити милість. 

ДОБРЫЙ - добрий; ласкавий; (хороший) - добрий; гарний; хороший.
Добренький - ласкавенький. 
Становиться добрым - добрішати; ласкавішати. 
Будь добр, будьте добры (пожалуйста)  - будь, будьте ласка; будь ласка; будьте ласкаві; зроби, зробіть ласку; спасибі тобі, вам. 
Чего доброго - бува, буває часом; хтозна. 
В добрый час - час добрий вам; на добрий час.

ДОБЫВАТЬ - добувати; здобувати; видобувати; ( шутл.)  - добігати чого; (приобресть)  - придбати. 
Добыть (заработать)  с трудом, с горем пополам - загорювати що; розгорюватися на що. 
Трудно добыть что - трудно, сутужно на що. 

ДОВЕРЕННОСТЬ - довіреність; доручення; (полномочие)  - уповноваження.
По доверенности - за довіреністю; за дорученням. 
Выступать по доверенности - чинити на підставі довірености. 
Совершать доверенность - складати довіреність. 
Заверять доверенность - засвідчувати довіреність. 
Уничтожить доверенность - скасовувати довіреність. 

ДОВЕРИЕ - віра; довіра; довір'я.
Заслуживающий доверия, достойный доверия, внушающий доверие- віри гідний; вірогідний; певний. 
Внушать (собою) доверие - викликати, будити довіру. 
Не заслуживающий доверия, не внушающий доверия - невірогідний; (сомнительный)  - непевний. 
Лишать доверия - позбавляти віри; одбирати довіру. 
Утратить, потерять доверие к кому - зневіритися кому або в кого. 
Утратить, потерять доверие чье - відпасти віри; втратити віру чию; виходити з довір'я.
Оказывать доверие - вірити кому, на кого; здаватися на кого; давати віри кому.
Снискать чье-либо доверие - запобігти чиєї віри; привернути до себе чию віру.
Злоупотреблять доверием - надуживати чиєїсь віри (довіри); обертати чию віру на зло.
Питать доверие - няти віру кому; діймати віри кому. 

ДОВОД - довід; доказ.
Обращаться к доводам - братися до доказів. 

ДОВОЛЬНО - доволі; досить; досталь; (полно)  - годі; буде.
Довольно тебе (ему и т. д.) - буде з тебе (з його і т. ин.).
Довольно об этом - годі (доволі, буде) про це.
Довольно много - багатенько; чимало.
Довольно долго (холодно, твердо и т. д.) - довгенько (холодненько, тверденько і т. ин.).
Довольно большой - чималий; величенький.
Довольно с меня и этого - стане мені й цього. 

ДОВОЛЬНЫЙ - задоволений; вдоволений; загоджений.
Быть довольным чем - бути задоволеному з чого.
Остаться довольным - задовольнитися; вдовольнитися.
Я этим не доволен - я з цього не радий.
Он ничем не доволен - йому не догодиш. 

ДОВОЛЬСТВИЕ - постачання.
Довольствие провиантное - харчування.
Довольствие квартирное - приміщення; помешкання.
Довольствие путевое - подорожні видатки. 

ДОГОВОР - договір.
Арендный договор - орендний договір.
Заключать договор - складати договір; учиняти, укладати договір.
Расторгнуть договор - скасувати договір, зірвати договір.
Нарушить договор - зламати, порушувати договір; відкидатись договора.
Договор словесный, письменный - договір на словах, на письмі.
Обуславливать что договором - зумовляти що в договорі.
По договору - за договором; з договору. 

ДОГОНКА - догоня.
Вдогонку - наздогін кому, за ким.

ДОЖИДАТЬ, -СЯ - дожидати,-ся; чекати; (с   оттенком   надежды) - сподіватися. Дожидайся! - атож!

ДОЗВОЛЯТЬ - дозволяти.	
Дозволять себе что - допускатися чого.
Не дозволено - не вільно.

ДОЗНАНИЕ - дізнання.
Дознание производить - чинити, робити дізнання. 

ДОКАЗАТЕЛЬСТВО - довід; (подтверждение) - доказ; (свидетельство)  - свідоцтво; (доказывание)  -   доведіння.
В доказательство - на довід; на доказ. 
Доказательства письменные - доводи листовні.
Доказательства вещественные - речові докази. 
Доказательства косвенные - посередні докази. 
Веские доказательства - важні, поважні докази. 
За отсутствием доказательств - см. Отсутствие.

ДОКАЗЫВАТЬ - доводити; (подтверждать  данными)  -   доказувати.
Доказывать свои права на что - доводити своїх прав до чого; свідчити свої права до чого. 
Доказывать свое - свого доводити. 
Доказывать на деле - ділом доводити. 

ДОКАНЧИВАТЬ - докінчувати; закінчувати; завершувати. 
Доканчивать делать - доробляти.
Доканчивать чтение, писание и т. п. - дочитувати, дописувати тощо. 

ДОКЛАД - доповідь.
Заслушать доклад - вислухати доповідь.
По докладу (прения) - про доповідь, з приводу доповіді (обговорення, дискусії).
Докладывать о ком - сповіщати про кого. 
Без доклада не входить - не сповістившись, не заходити. 
На доклад - на доповідь. 
Входить с докладом - доповідати. 
Вносить доклад в собрание - подавати доповідь до зборів. 

ДОКУМЕНТ - документ.
Документом, документально засвидетельствовать - посвідчити документом; задокументувати.
Документ бесспорный - документ безсуперечний. 
Документ подложный - підроблений, фальшований документ. 
Документ засвидетельствовать - засвідчити документа. 
Документом подтвержденный - документом підтверджений. 
Оправдательный документ - виправдний, виправдувальний документ. 
Служить документом - правити за документа.

ДОЛГ - борг; позика; позичка; (обязанность)  -  обов'язок;  повинність.
Первым долгом - передусім; найперше. 
Сомнительные долги - непевні борги. 
Исполнять долг - чинити обов'язок.
Отсрочивать долг - поборгувати; відкласти виплату боргу. 
Изменять своєму долгу - зрадити свою повинність. 
Забирать в долг - боргуватися; брати набір, на віру. 
В долг - набір; позикою; боргом. 
Входить в долги - запозичатися. 
Брать в долг, набирать в долг - позичати в кого; боргувати в кого; брати набір у кого; напозичатися. 
Влезать в долги - заборгуватися.
Давать в долг, верить в долг - позичати кому; давати набір кому. 
Залезть в долги - загрузнути в боргах. 
Взятый в долг - позичений; борговий. 
Взять за долг - одібрати за борг.
Покрывать, погашать долг - сплачувати, виплачувати борги; виплачуватися з боргів. 
Поверить в долг - повірити набір. 
Требовать долг - правити борг. 
Взыскивать долги - стягати, виправляти борги. 
Долг гражданский - громадянський обов'язок. 
Долг погашенный - борг сплачений. 
Возврат долгов - повернення, повертання боргів. 
По долгу (службы) - з обов'язків (службових).
Отпускать в долг - давати набір, в кредит.
Считать долгом - вважати за обов'язок.
Сложить долг с кого - дарувати кому борг.
Отдавать последний долг (умершему) - віддавати останню шану (небіжчикові). 

ДОЛГИЙ - довгий.
Довольно долгое время - чималий час.
Довольно долгий - довгенький.
Отложить в долгий ящик - одсунути на безрік.
Вот и вся недолга - оце й усе; оце й по всьому.
Долго ли до беды - чи далеко до біди. 

ДОЛЖЕНСТВОВАТЬ - мусіти; має (зробити, написати).
Должен (сделать, написать) - повинен (зробити, написати).
Должен деньги - винен гроші.

ДОЛЖНО - слід треба; (полагается)  - належить; (подобает) - годиться.
Должно быть - мусить бути; повинно; (вероятно) - мабуть; певно; либонь.
Не должно быть - не повинно бути.
Как должно - як слід як мусить бути.
Как быть должно - як мае бути; як випадає. 

ДОЛЖНОСТЬ - посада.
Состоять в должности - бути, перебувати на посаді.
Отказаться от должности - зріктися посади.
Занимать должность - обіймати посаду; (администр.) - держати уряд.
Искать должности - шукати посади.
По вступлении на должность - обійнявши посаду.
Поступить на должность - стати на посаду.
Смещать с должности, отрешать, отстранять, отчислять от должности - усувати, скидати з посади.
Вступить в должность - обняти посаду.
Назначать на должность - призначати на посаду.
Сдавать должность - зложити посаду; (кому)  - здавати посаду кому.
Оставлять должность - кидати посаду; уступатися з посади. 
Исправлять чью должность - заступати кого на посаді; заступати чию посаду.
Исправляющий должность - заступник.
Определять на должность - настановляти, призначати на посаду. 
Временно занимающий должность - тимчасовий заступник. 
Ответственная должность - відповідальна посада. 
Вакантная должность - вільна, гуляща посада. 
По должности - з обов'язків службових. 

ДОЛЯ - частка; пай; пайка; (судьба) -доля. 
Третья доля - третина.
Пятая доля - пятина. 
Десятая доля - десятина. 
Вступать в долю - приставати до спілки. 
Принимать в долю - приймати до спілки. 
На (вашу) долю приходится - на (вашу) частку припадає. 
Делить на доли - паювати.
Прийтись, пасть на долю - припасти кому; припадати на пайку. 
Выпасть на долю кому - судитися кому; спіткати кого. 

ДОМ - дім; будинок; (домашний кров) - домівка; домівля; господа; оселя.
Торговый дом - торговий, торговельний дім.
Детский дом - дитячий будинок, дім. 
Дом отдыха - будинок для відпочинку. 
Дом постоялый (заезжий) - заїзд.
Дом принудительных работ - будинок примусової праці 
Дом в два этажа - будинок на два поверхи. 
Дома - вдома; дома.
Домой - додому.
На дому принимать - вдома приймати. 

ДОМАШНИЙ - хатній; домовий. 
Домашние животные - свійські, хатні тварини. 
Домашний скот - худоба. 
Домашняя птица - дробина. 
Домашний обиход - хатній ужиток.

ДОНЕСЕНИЕ - повідомлення.
По донесениям с мест - за дописами, відомостями з місць.
Секретное донесение - таємне повідомлення. 

ДОПОЛНЕНИЕ К ЧЕМУ - додаток до чого; доповнення.
В дополнение - як додаток; на додаток до чого. 

ДОПРОС - допит.
Снимать допрос - допитувати кого; вчиняти допит кому.
Подвергать допросу - взяти на допит; допитувати.
Произвести допрос - вчинити допит.

ДОПУСКАТЬ - пускати; допускати; попускати; (предполагать) - припускати.
Допустим - покладімо; припустімо.
Не допускать чего (предотвратить  что)  - запобігти чому. 

ДОРОГА - дорога; шлях; путь.
Дорога большая, торговая - битий шлях; великий шлях; гостинець.
Проезжая дорога - проїзний шлях.
Железная дорога - залізниця.
Окольная дорога - манівець.
По дороге (с  кем) - по руці з ким.
Собираться в дорогу - лаштуватися, лагодитися в дорогу, в путь.
Сбиваться с дороги - загубити дорогу, стропитися.
Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях.
Напасть на дорогу - набігти, вхопити тропи.
Стать поперек дороги кому - заступити стежку; стати поперек шляху, стати на перешкоді; зав'язати дорогу.
Без дороги - навмання; манівцями.
Снаряжать в дорогу - см. Снаряжать.

ДОРОЖИТЬ ЧЕМ - дорожити чим; шанувати що; стояти за чим; (ценить) - цінувати що; складати велику ціну на що.
Он очень дорожит собой - він і ціни не складе. 

ДОСАДА - прикрість; досада; нудота
Какая досада! - яка шкода!
С досадой - прикро; з серцем.
Подавлять досаду - здавлювати своє серце.
Причинять досаду кому - чинити прикрість кому. 
Досада разбирает - досада бере, забирає. 

ДОСТАВАТЬ - доставати; досягати; добувати; роздобувати; вистачати; ставати.
Не доставать - бракувати.

ДОСТАВКА - довіз; пристава; приставка; (поставка) - постачання чого кому.
Почтовая доставка - пересилання поштове. 
С доставкой на дом - з привозом (приносом,  приставкою) додому. 

ДОСТАТОЧНО - доволі; досить.
Более чем достаточно, совершенно достаточно - задосить. 
Достаточно кому - буде з кого. 
Достаточно для чего - стає; вистачає на що. 
Достаточно хорошо - гаразд; добре.

ДОСТАТОЧНЫЙ (зажиточный)  - заможній; (удовлетворительный)  - достатній.
Быть достаточным ( безл.)  - ставати; вистачати. 

ДОСТИГАТЬ КУДА, ДО ЧЕГО - доходити чого, до чого; досягати чого, до чого.
Достичь всего - осягти, осягнути все. 
Достичь славы - зажити слави, чести. 
Достигать совершеннолетия - доходити (повних) літ. 
Достиг известной прочности своего положения - став на лад. 

ДОСТОИНСТВО - гідність, достойність; (качество,  ценность) - вартість.
С достоинством - поважно.
Сохранять достоинство - повагу до себе тримати. 
Чувство собственного достоинства - самоповага. 
Лишить человеческого достоинства - позбавити людської гідности; упослід(н)ити. 
Ценить по достоинству - віддавати кому належне; шанувати кого по заслузі.
По достоинству - по заслузі. 
Поддерживать достоинство - утримувати гідність.
Достоинства этого проекта следующие - вартості цього проєкту такі. 

ДОСТУП К КОМУ, ЧЕМУ - приступ; доступ до кого, чого.
Получить доступ - здобути доступ; доступитися. 

ДОХОД - прибуток.
Доход валовой - гуртовий прибуток.
Доход годовой - прибуток річний, за рік.
Доход чистый - чистий прибуток.
Доход косвенный - посередній прибуток.
Доходность чего - прибутки з чого.
Доходы увеличиваются - прибутки зростають.
Поступать в доход - надходити до прибутку.
Вносить в доход - вкладати на прибуток.	
Приносить доход - давати прибуток. 

ДРЕБЕЗГИ - дрізки; скалки.
Разбить вдребезги - розбити на дрізки, скалки; на гамуз потрощити. 

ДРУГ - друг приятель.
Друг друга - один (одне) одного.
Друг другу - один одному.
Друг за другом - один по одному.
Друг против друга - один проти одного; навпроти себе. 

ДРУГОЙ (второй)  - другий; (иной)  - инший; инакший.
И тот, и другой - і той, і цей.
Ни то, ни другое - ні те, ні се.
Другое запел - иншої співає. 

ДРУЖБА - приязнь; приятельство; приятелювання.
Водить с кем дружбу - приятелювати з ким.
По дружбе - з приязни.
Заводить дружбу, вступать в дружбу - заходити в приязнь; заприязнитися; заприятелювати. 

ДУМАТЬ - думати; гадати; (рассуждать) - міркувати про що, над чим; (иметь в мыслях) - в голові покладати що; мати надумці; (полагать)  -  покладати.
И думать забыл - і гадки не має.
Нечего и думать - шкода й гадки; нема чого думати, гадати.
И не думает вовсе - і думки не кладе.
Так (он) думает - так (він) гадає; така (в нього) думка; (він) такої думки.
И не думай этого - і в голову цього не клади. 

ДУРАК - дурень; дурник; дурило; дурний. 
Остаться в дураках - пошитися в дурні. 
Набитый дурак - дурний як драний чобіт. 
Дурака валять - дурника клеїти, строїти. 

ДУХ - дух; (запах)  - дух; пах; пахощі.
Не в духе - не по собі щось; в поганому настрою.
Не хватило духу (сделать  что)  - не посмів; не відважився; не наважився.
Собраться с духом - набратися відваги, сміливости; наважитися. 
Воспрянуть духом - збадьорішати. 
Перевести дух - віддихати; дух звести. 
Падать духом - занепадати духом; упадати на дусі. 
Придать духу - додати духу. 
Духом - миттю; вмент; враз. 
Захватывает дух - дух забиває. 
За одним духом - одним нападом. 

ДУША - душа.
По душе - по душі; до серця; до сподоби.
Без души (что  делать)  - не тямлячи себе.
Отвести душу - спочити душею.
В душу не идет - в душу не лізе.
От души - від щирого серця.
Отдать на душу - віддати на віру.
Сколько душе угодно - досхочу; скільки душа забажає.
С души тянет - з душі верне.
Покривить душою - покривдити; взяти гріха на душу; схибнути; не по правді зробити.
Душа в пятки ушла - на душі похололо; душа не на місці. 

ДУШЕВНО - душевно; щиро.
Душевно вам преданный - душею вам відданий; вам щирий; щиро до вас прихильний. 

ДЫХАНИЕ - дихання; подих; віддих; дух.
Переводить дыхание - зводити дух; (устав) - віддихувати;  відсапувати.
Спирать дух - забивати дух; захоплювати дух. 
Притаить дыхание - затаїти духа.

Е

ЕДВА - ледве; заледве; ( с трудом,  насилу, еле-еле) - ледве; насилу; всилу; через силу; від сили.
Едва лишь - тільки-но; тільки що; скоро.
Едва-едва - ледве-ледве; тільки-тільки; тільки що; (с  трудом) - ледве-ледве; сила-в-силу; насилу-силу; на превелику силу.
Едва не (чуть  не,  почти)  - ледве не; мало не; трохи що не; за малим не; як не.
Едва-едва не - ледве-ледве не; мало-мало не; трохи-трохи не.
Едва ли - ледве чи; навряд чи.
Едва ли ( ч у т ь  ли   не,  почти)  - ледве не; мало не; чи не; трохи чи не; мабуть чи не. 

ЕДИНИЦА - одиниця.
Единица измерения - мірнича одиниця. 

ЕДИНСТВЕННЫЙ - єдиний; одинокий; одним-один.
Единственный в своем роде -  свого  роду  єдиний; єдиний серед свого роду. 

ЕДИНЫЙ - єдиний; один тільки.
Воєдино - докупи.
Наедине - на самоті; самотою; (с  другим)  - сам на сам. 

ЕЖЕГОДНО - щороку.
Ежегодный - щорічний. 

ЕЖЕДНЕВНО - щодня; день у день.
Ежедневный - щоденний. 

ЕЖЕМЕСЯЧНО - щомісяця.
Ежемесячный - щомісячний. 

ЕЖЕНЕДЕЛЬНО - щотижня; (каждое  воскресенье)- щонеділі.
Еженедельный - щотижневий. 

ЕСЛИ - коли; якби; якщо.
Если бы - якби; коли б.
Если можно - якщо можна. 

ЕСТЬ - є; єсть.
Какой ни есть - хоч який; будь-який.
Сколько ни на есть - хоч скільки є; хоч немає; коли немає.
Как есть (вполне,  совсем)  - чисто; геть.
То есть - цебто; себто; тобто. 

ЕХАТЬ НА ЧЕМ - їхати чим (кіньми, автом, саньми тощо).
Ехать быстро на лошадях - бігти кіньми.
Ехать медленно - їхати повільно; тюпати; плуганитися.
Ехать верхом - їхати (бігти) верхи; бігти конем.
Ехать галопом - бігти учвал, чвалом; чвалувати.
Ехать рысью - їхати тюпки, тюпцем.
Ехать шагом - їхати ходою, ступою.
Ехать в гору - їхати на, під гору.
Ехать в направлении к чему - прямувати до чого.
Ехать по (степи) - їхати чим (степом).
Ехать по железной дороге - їхати залізницею.
Ехать по морю - пливти морем. 

ЕЩЕ - ще; іще.
Еще бы - ще б пак; атож пак; (где  уж) - де ж пак.

Ж

ЖАЛОБА - скарга.
Подавать жалобу - подавати скаргу. 
Кассационная жалоба - касаційна скарга. 
Вносить жалобу - заносити, подавати скаргу. 
Достигнуть чего жалобой - вискаржитися.

ЖАЛОВАНЬЕ (деньгами) - платня; (деньгами   и   разн.   припасами содержание)  - утримання.
Двойное, тройное, добавочное жалование - подвійна, потрійна, додаткова платня.
Прибавлять жалованье - підвищувати платню; надбавляти платню. 
Жить жалованьем - жити з платні. 
Положить жалованье - призначити платню. 
Полагающееся жалованье - належна платня.

ЖАЛОВАТЬ КОГО - обдаровувати чим, кого; дарувати кому, що; (к кому)  - відвідувати кого; бувати в кого. 
Добро пожаловать - (милості) просимо; просимо до господи. 

ЖАЛОСТЬ - жаль; жалощі.
Без жалости - без жалю, без жалощів.
Из жалости к кому - з жалю, з жалощів до кого; жаліючи, шкодуючи кого.
Какая жалость - який жаль; яка шкода. 
Возбудить жалость в ком - викликати жаль у кого. 
Жалость охватывает - жаль бере кого. 

ЖЕЛАНИЕ - бажання; хотіння.
По собственному желанию - по своїй волі; з власної волі; своєю охотою, волею; самохіть.
По желанию кого - на бажання чиє; на волю чию.
Придавать желания - заохочувати.
Против желания - проти волі; через силу; неволею.
Выражать желание принять участие в чем - зголошуватися до чого.
Удовлетворить чье-либо желание - вволити чию волю.
Исполнять чье-либо желание - чинити чию волю.	
Возбуждать желание в ком - заохочувати; підохочувати кого до чого.
Выражать желание - висловлювати бажання.
Обниматься желанием - запалитись бажанням.
По собственному желанию или по принуждению - по волі чи по неволі.
Выполнить желание - уволити волю.

ЖЕРТВОВАТЬ - жертвувати; офірувати.
Жертвовать собой - віддавати себе (на жертву). 

ЖИВОЙ - живий; (подвижный) - моторний; меткий; швидкий; (бойкий) - жвавий.
Оставаться в живых - вижити.
Оставлять в живых - лишати живого; лишати при життю.

Задеть за живое - вразити, дозолити, допекти кому. 
На живую руку - на швидку руку; (на) швидкоруч. 
Делаться живее - жвавішати; моторнішати. 

ЖИЗНЬ - життя.
При жизни - за життя.
Жизнь дорогая, дешевая - прожиток дорогий, дешевий.
Вводить, проводить в жизнь (постановление,  закон)  - переводити в життя; запроваджувати в життя. 
Укоротить жизнь - вкоротити, змалити віку. 
Оканчивать жизнь (доживать)  - віку доживати, добувати. 
Влачить жизнь - бідувати, животіти. 
Вести жизнь - провадити життя. 
Долговременная жизнь - вік довгий. 
Пожертвовать жизнью - наложити життям. 
Лишить кого жизни - віку кому збавити; життя кого позбавити. 
Лишить себя жизни - собі смерть заподіяти; вкоротити, вмалити собі віку, позбавити себе життя. 

ЖИТЕЛЬ - мешканець.
Житель предместья - передміщанин. 
Житель столицы - столичанин. 
Житель приграничный - узграничанин. 
Житель лесной местности - лісовик. 
Житель степной местности - степовик. 
Исконный житель - тубілець. 
Городской житель - городянин. 
Сельский житель - селянин.

ЖИТЕЛЬСТВО - житло; пробування; перебування. 
Место жительства - місце пробування, мешкання. 
Вид на жительство - паспорт; свідоцтво на перебування; пробування, прожиття. 
По жительству (по  месту  жительства)  - на місце, на місці перебування. 

ЖИТЬ - жити.
Жить чем - жити з чого.
Жить безбедно - жити в достатку.
Отдельно жить - жити нарізно. 
Живущий - той, хто (що) живе. 

ЖИТЬЕ - життя; животіння; (пребывание) - пробуток; пробування.
Нет житья из-за кого - просвітку нема через кого. 

ЖРЕБИЙ - жеребок.
Метать, бросать жребий - кидати жеребок. 
По жребию - на жеребок; за жеребком. 

ЖУРНАЛ - журнал. 
Еженедельный журнал - тижневик.
Двухнедельный журнал - двотижневик.
Ежемесячный журнал - місячник.
Журнал исходящий - журнал вихідних паперів.
Журнал входящий - журнал вступних паперів.
По журналу - по журналу (число); за журналом (довідка).


З

ЗА - за; по; на; до;; через; перед; замість. 
Сесть за стол - сісти до столу. 
Браться за что - братися до чого.    
Идти, ехать, посылать и т. п. за кем, чем (чтобы   принести, взять и т. п.) - іти, їхати, посилати і т. ин. по кого, по що. 
Посылать за себя - посилати замість себе.	
Идти за делом - іти за ділом. 
Вскоре за - незабаром після. 
За (неделю) перед этим - (тиждень) перед цим; перед (тижнем). 
За неспособностью, несогласием и т. п. - через нездатність, незгоду й т. ин.
За (год) раньше - (рік) наперед; перед (роком). 
Записывать за (мною) - записувати на (мене). 
За неимением - не маючи; через брак; бо немає; коли немає. 
За неполучением - бо не одержано. 
Вступаться за кого - обступати за ким, за кого. 

ЗАБВЕНИЕ - забуття; забуток. 
Предавать забвению - у непам'ять повертати, пускати.
Приходить в забвение - піти в непам'ять. 

ЗАБИРАТЬ - забирати.
Забирать все без остатка - вибирати, повибирати геть усе. 

ЗАБЛУЖДЕНИЕ - помилка; помилкова думка.
Быть в заблуждении - помилятися.
Впасть в заблуждение - помилитися.
Вывести из заблуждения - з'ясувати кому його помилку; очі розкрити кому.
Вводить в заблуждение - збивати на помилку; ошукувати кого. 

ЗАБОТА - клопіт.
Взять на себя заботу о чем - взяти на себе клопотання про що; дбати, клопотатися про (за) що. 

ЗАБОТИТЬСЯ - дбати; клопотатися про (за) кого, що; піклуватися ким, чим (про кого, що); пильнувати кого, чого. 
Не заботиться о чем - занедбувати що.

ЗАБРОНИРОВАТЬ ЧТО ЗА КЕМ -забезпечити що кому, за ким. 

ЗАВЕДЕНИЕ - заклад.
Торговое заведение - торговельний заклад. 
Учебное заведение - школа. 

ЗАВЕДОМО - свідомо; свідома; напевно; наперед знати.
Заведомо (ложный, неправильный и т. п.) - напевно  (брехливий, неправильний).

ЗАВЕДУЮЩИЙ ЧЕМ - завідувач чого. 

ЗАВЕЩАНИЕ - заповіт.
Духовное завещание - духівниця.
Нотариальное завещание - нотаріяльний спадковий запис. 

ЗАВИДОВАТЬ - заздрити кому, на що; мати заздрість на кого.
Завидно делается - завидки беруть. 

ЗАВИСИМО - залежно.
Независимо - незалежно. 

ЗАВИСИМОСТЬ - залежність.
В зависимости от - залежно від.
Вне зависимости от чего - незалежно від чого.

ЗАВИСТЬ - заздрість; заздрощі; завидки.   
С завистью смотреть - заздрими очима дивитися; заздрим оком поглядати. 

ЗАВОД - завод.
Завод винокуренный - гуральня; винниця. 
Завод пивоваренный - броварня. 
Завод железный - рудня. 
Завод восковой - воскобойня. 
Завод дегтярный - дігтярня. 
Завод кожевенный - гарбарня. 
Сахарный завод - цукроварня. 
Бумажный завод - папірня. 
Завод лесопильный - тартак. 
Завод мыльный - миловарня; милярня. 
Завод кирпичный - цегельня. 
Поташный завод - буда. 
Завод силитренный - бурти. 
Стеклянный завод - гута. 
Завод металлоплавильный - гамарня. 

ЗАВОДИТЬ - запроваджувати; заводити.
Заводить пружину , часы - накручувати пружину, годинника. 

ЗАДАВАТЬ - завдавати; загадувати.
Задать кому гонку - дати перцю кому.

ЗАДАЧА - завдання.
Входить в задачи чьи - належати до завдань чиїх. 

ЗАДЕРЖКА - затримання; (промедление) - затримка; загаяння. 
Без задержки - негайно.
Вследствие задержки - через затримання, затримку. 

ЗАЕМ - позика; позичка.
Делать заем - позичати в кого; робити позику в кого; брати позику. 
Давать в заем - позичати кому; робити позику кому; давати позику. Внутренний заем - внутрішня позика. 
Внешний заем - зовнішня позика.

ЗАКАЗ - замовлення.
По заказу - на замовлення. 
Заказы поступают - замовлення надходять. 

ЗАИКНУТЬСЯ О ЧЕМ - починати мову про що.
И не заикнуться об этом - ані слова про це; ані пари з уст. 

ЗАКАТ - захід.
На закате - навзаході.
ЗАКЛЮЧАТЬ (содержать  в  себе)  - містити; (давать   заключение) - робити висновок; подавати свою думку. 
Заключать в тюрьму - ув'язнювати; брати до в'язниці. 
Заключаться (состоять) в чем - полягати в чому; бути. 
ЗАКЛЮЧЕНИЕ (вывод) - висновок; (условия, договора) - складання; (книги, счетов) - замкнення; (в тюрьму) - ув'язнення.
В заключение (необходимо отметить) - наприкінці ( треба відзначити). 
На (ваше) заключение - (вам) на висновок. 
Дать, сделать (свое) заключение - подати, зробити (свій) висновок, подати свою думку.
Обвинительное заключение - обвинний висновок. 
По заключению (сделки, условия) - склавши, підписавши (угоду, умову).
Сделать заключение - зробити висновок; подати своє міркування.
По заключению чьему - за чиїм висновком.
Согласно заключению вашему - згідно з вашим висновком.
Заключение выводить - висновувати; робити висновок. 
ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНЫЙ - остаточний; кінцевий.
Заключительная надпись - кінцевий напис.
Заключительный баланс - кінцевий баланс.
Заключительные прения - кінцеві дискусії.
Заключительное слово - кінцеве слово. 
ЗАКОН - закон; право.
Нарушать закон - ламати, переступати закон, право.
Существующий, действующий закон - чинний закон.
Жилищный закон - житловий закон.
Противоречащий закону - суперечний із законом.
Вводить закон в силу, в действие - надавати законові сили, чинности.
Пренебречь законом, обойти закон - знехтувати закон; (шутл.) - розминутися з законом.
Проводить закон в жизнь - переводити закон у життя. 
Прилагать закон - прикладати, застосовувати закона. По закону - по закону. 
ЗАКРЫВАТЬ (вообще)  - закривати; (дверь, окно) - зачиняти.
Закрывать рот - затуляти рота. 
ЗАЛОГ - застава.
В залог отдать - заставити; віддати в заставу. 
В залог брать - брати в заставу. 
Брать (деньги) под залог - брати (гроші) під заставу. 
Залогом этого является - запорука цього є. 
Освобождать из-под залога - викупати з застави. 

ЗАМЕДЛЯТЬ (ход  чего)  - зменшувати; тамувати.
Не замедлим (ответить вам) - не гаючись (відповімо вам). 

ЗАМЕНЯТЬ - заміняти; переміняти.
Заменять кого - заступати кого; ставати за кого. 

ЗАМЕСТИТЕЛЬ - заступник.
Заместитель председателя, заведующего - заступник голови, завідувача.

ЗАМЕЧАНИЕ - зауваження; (порицание)  - нагана, догана. 
Делать замечание - зауважувати. 
Иметь на замечании - мати на увазі, на оці. 

ЗАМЕЧАТЬ - зауважувати; помічати; примічати. 
Замечу при этом, что - зауважу до цього, що. 
Заметьте себе - затямте собі.

ЗАНИМАТЬСЯ (работать)  - працювати; (какой-нибудь профессией,   -   напр.,   торговлей,   рыболовством, ремеслом)  - торгувати, рибальчити, ремісникувати...; (учиться)  - вчитися.
Заниматься хлебопашеством - хліборобити; жити з хліборобства. 
Он этим занимается - він коло цього ходить. 
Он этим не занимается - це не його справа. 
Он делом занят - він діло робить. 
Он занят этим делом - він працює коло цієї справи. 
Заниматься в учреждении - працювати в установі. 
С любовью заниматься чем - кохатися в чому, на чому.
Место занято - місце не вільне.

Я занят - мені ніколи, нема коли; мені нема часу; (чем)  - я працюю коло чого. ЗАНЯТИЕ - праця; професія.
Промышленное занятие - промисловство.
Занятие хлебопашеством - хліборобство.
Ремесленное занятие - ремісництво.
Торговое занятие - торгівництво.
Личное занятие - особиста праця, професія.
Род занятий - праця; професія.
Часы занятий - урядові години. 

ЗАНУМЕРОВАТЬ - занумерувати.

Занумеровано и скреплено печатью - занумеровано й скріплено печаткою. ЗАПАС - запас; припас.
На запас - про запас. 

ЗАПИСКА - цидулка; записка.
Объяснительная, пояснительная записка - пояснювальна записка. 

ЗАПИСЬ - запис.
Обратная запись - відворотний запис.
Запись в реестр - запис до реєстру.
Раздельная запись - дільчий лист.
Передаточная запись - уступний лист.
Дарственная запись - дарчий лист.
Первичная запись - первісний запис.
Меновая запись - замінний лист.
Переуступительная запись - відступний, переписний лист. 

ЗАПРАВЛЯТЬ (во  что) - вправляти; (что) - направляти.
Заправлять кем - верховодити ким, над ким. 

ЗАПРОСИТЬ - запитати.
Запросить дорого - заправити. 

ЗАПРЕЩЕНИЕ - заборона.
Налагать запрещение - забороняти; накладати заборону. 

ЗАПРОС - запитання; запит.
По запросу о... - на запит про... 
Без запроса (цены)  - без торгу. 

Входить с запросом - вдаватися, звертатися з запитом. ЗАСВИДЕТЕЛЬСТВОВАТЬ - посвідчити.
Засвидетельствовать свое уважение, благодарность и т. п. - засвідчити свою пошану, подяку тощо. 

ЗАСЕДАНИЕ - засідання.
Заседание состоялось - засідання відбулося.
Заседание затянулось - засідання забарилось.
Открывать заседание - розпочинати, одкривати засідання.
Закрывать заседание - закривати засідання.
Заседание открытое, при открытых дверях - засідання прилюдне, привселюдне.
Заседание при закрытых дверях - засідання за зачиненими дверима. Закрытое заседание - неприлюдне засідання. 
Предстоящее заседание - наступне, чергове засідання. 
Объявляю заседание открытым - оповіщаю початок засідання. 
Заседание отменяется - засідання відкладається. 

ЗАСТАВИТЬ - примусити.
Заставить молчать (прикусить  язык)  - замкнути вуста; зав'язати язика.
Заставлять думать о чем - завдавати думки кому про що. 

ЗАСУХА - засуха; посуха.
Сильная засуха - велика посуха. 

ЗАТЕМ - далі; а далі; потім; відтак. 
Затем что - через те що; тим що. 
Затем, чтобы - на те, щоб; для того, щоб. 

ЗАТРАГИВАТЬ - зачіпати; торкатися.
Затрагивать вскользь - торкнутися між иншим. 

ЗАТРАВИТЬ КОГО - зацькувати. 

ЗАТРУДНЕНИЕ - труднощі; перешкоди.
Испытывать затруднение - зазнавати труднощів. 
После долгих затруднений - після довгого змагання. 
Это не представляет затруднений - це не становить труднощів. 
Поборов большие затруднения - через великі труднощі. 

ЗАТРУДНЯТЬ (что)  - утруднювати що; (кого)  - заклопотати кого.
Затруднить соглашение - утруднити згоду.
Боюсь вас затруднить - боюся вас заклопотати (чим).
Затрудняться - клопотатися.
Затрудняюсь вам ответить - мені важко вам відповісти.
Не стоит затрудняться - не варт клопотатись.
Выводить из затруднения - виводити з клопоту.
Выйти из затруднения - вирятуватися. 

ЗАТЯГИВАТЬ - зволікати, -ся; гаятись з чим.
Затягивать взносы - зависати з унесками. 

ЗАХВАТЫВАТЬ - захоплювати; займати.
Захватывать в неволю - зайняти в полон. 

ЗАХОДИТЬ - заходити.
Заходить спереди - перед займати.
Заходить по дороге - завертати. 

ЗАЩИТА - оборона; (прикрытие)  - заслона; (покровительство) - захист.
Под защитой - під захистом.
Подниматься на защиту - ставати до оборони.
Вставать на защиту - обставати за ким, за чим; вступатися за кого, що. 

ЗАЯВЛЕНИЕ - заява.
Заявление внеочередное - позачергова заява.
Нотариальное заявление - нотаріяльна заява.
Письменное заявление - писана заява.
Обратиться с заявлением - звернутися з заявою (до кого). 

ЗДОРОВЬЕ - здоров'я; здоровля.
Находиться в добром здоровьи - матися добре.
Лишать здоровья - збавляти здоров'я.
Лишаться здоровья - втратити, збутися здоров'я.
Как ваше здоровье - як ся маєте.
Ослабевать здоровьем - занепадати на здоров'ї.
Плохое здоровье - лихе здоров'я.	
Слабый здоровьем - кволий. 

ЗДРАВО - розумно; розсудливо.
Здравомысляший - розсудливий.

ЗИМА - зима.
Зимой - узимку; взимі.
Начало зимы - зазимки.
В начале зимы - на початку зими.
В конце зимы - наприкінці зими.
В течение зимы - протягом, на протязі зими. 

ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЕ - зловживання; зловжиток.
Злоупотребление по службе - службові зловживання.

ЗНАКОМЫЙ - знайомий.
Знакомый (хорошо) с чем - обізнаний на чому. 

ЗНАНИЕ - знання.
По (своим) знаниям - (своїм) знанням.
Приобретать знание - набувати знання.

Удовлетворительные знания - достатні знання. ЗНАТЬ - знати; відати.
Знать (уметь) делать что - вміти чого.
Если бы знать - коли б знаття.
Знать толк в чем - розумітися, знатися на чому.
Он не знает усталости - йому знемоги немає. 

ЗНАЧЕНИЕ - значення; вага.
Иметь значение - важити; мати вагу, силу.
Большое значение - велике значення; велика вага.
Это не имеет никакого значения - це нічого не важить.
Не утратило нисколько своего значения - не втратило нічого з своєї ваги.
Придавать мало значения чему - легковажити що.
Придавать большое значение чему - надавати великої ваги чому.
Приобретать значение - силу брати, взяти; набувати ваги. 

ЗНАЧИТЕЛЬНЫЙ - значний, поважний; (по   размеру,   количеству) - великий, чималий.
Значительно больше - далеко більше. 

ЗНАЧИТЬ - значити; означувати; (иметь  значение)  - важити.
Что бы это значило - що воно за знак.
Много значит - багато важить.
Значит - тобто; отже; виходить.

ЗРЕНИЕ - зір.
Точка зрения, с точки зрения - см. Точка. 
Под (этим) углом зрения - під (цим) поглядом. 
Иметь плохое зрение - недобачати. 
Ослабевать зрением - слабшати на очі.

И

ИДТИ - іти; (о  времени)  - минати; спливати.
Идти вперед (прогрессировать)  - поступати.
Идти впереди - передувати; (предводительствовать) - перед вести.
Идти напрямик - простувати.
Идти к чему (к добру) - іти на що (на добре).
Идет слух - чутка, поголоска йде.
Идти к лицу - личити.
Идти медленно - іти поволі, повагом, нога за ногою.
Идти окольным путем - іти манівцями, позавгорідно.
Идти наперекор - на пеню кому робити.
Идти по улице, полю, лесу и т. д. - іти вулицею, полем, лісом і т. ин.
Идти сплошной массой - іти лавою.
Идти напролом - пробоєм іти.
Идти по стопам чьим - іти за чиїм прикладом.
Идет - згода; гаразд
Идемте - ходім(о).
Не идет (не  подобает)  - не личить.
Ему идет (везет)  - йому щастить.
Идет к добру - на добре йдеться.	
Идет к тому, что... - іде, ідеться до того, що...
К чему это идет - до чого воно йдеться.	
Пошло на несчастье - пішло на лихо, на горе.
Пошло прахом - пішло внівець.	

ИЖДИВЕНИЕ - утримання; кошт. 
На моем иждивении кто - я утримую кого.

ИЗБАВЛЯТЬ - визволяти; рятувати.

Избавьте нас от своей переписки - не турбуйте нас своїм листуванням. ИЗБАВЛЯТЬСЯ - збуватися.
Избавиться от кого - здихатися кого. 

ИЗБЕГАТЬ - уникати.
Во избежание - щоб уникнути; уникаючи; щоб не. 

ИЗБИРАТЬ - обирати.
Избирать кого кем - обирати кого на кого.
Избрать председателем - обирати на голову. 

ИЗБРАНИЕ - обрання.
Единогласное избрание - одноголосне обрання. 

ИЗБЫТОК - зайвина.
С избытком - з лишкою. 

ИЗВЕСТИЕ - звістка; вість.
По известиям - за відомостями.
Плохое известие - недобра звістка.
Свежее известие - нова, остання звістка. 

ИЗВЕСТНО - відомо.
Неизвестно за что - не знати за що.
Насколько мне известно - скільки я знаю. 

ИЗВЕСТНОСТЬ - слава.
Ставить в известность о чем - повідомляти про що; давати до відома що.
Приобрести известность - слави зажити.
Поставить в известность кого - повідомити кого; дати до відома кому. 

ИЗВЕСТНЫЙ - відомий.
Известный по (своим трудам) - відомий чим (своїми працями). 

ИЗВЕЩАТЬ - оповіщати; повідомляти; подавати звістку.
Своевременно извещать - вчасно повідомляти. 

ИЗВЕЩЕНИЕ - повідомлення; звістка.
По извещению - за повідомленням. 

ИЗВИНЕНИЕ - вибачення; пробачення; перепрошення.
Приносить извинение - перепрошувати. 

ИЗВИНЯТЬ КОГО - вибачати, пробачати, дарувати кому. 
Извиняться - перепрошувати.
Извините - вибачте; пробачте; вибачайте; даруйте.
Извините за выражение - вибачте на цім слові; не вам кажучи. 

ИЗВЛЕЧЕНИЕ (действие)  - витягання; добування; (результат)- витяг, здобуток.
Извлечение из протокола - витяг із протоколу. 

ИЗДАВАТЬ - видавати.
Издавать за (чей) счет - видавати (чиїм) коштом. 

ИЗДАНИЕ - видання.
Повременные издания - періодичні видання. 

ИЗДАВНА - віддавна; здавна; з давнього давна; з давніх давен. 

ИЗДЕВАТЬСЯ НАД КЕМ - знущатися з кого; глузувати з кого. 

ИЗДЕЛИЕ - вироб.
Домашнего изделия - доморобний; саморобний. 

ИЗДЕРЖКИ - витрати.
Издержки производства - витрати на виробництво.
Производственные издержки - виробничі витрати.
Производительные издержки - продукційні, доцільні витрати.
Возлагать издержки - покладати, накладати витрати, видатки на кого.

Путевые издержки - дорожні, подорожні витрати, видатки. ИЗДЕРЖИВАТЬСЯ - витрачатися.
Издержаться до копейки - витратитися з грошей. 

ИЗ-ЗА - з-за, із-за; (по причине) - через. 

ИЗЛАГАТЬ - викладати.
Письменно излагать что-либо - списувати що. 

ИЗЛИШЕК - лишок.
Излишек при отдаче - передаток. 
ИЗМЕНЕНИЕ - переміна; зміна; відміна.
Во изменение - зміняючи; на зміну.
До изменения - до зміни.
Впредь до изменения - надалі до зміни; до дальшої зміни; поки не буде змінено, скасовано.
Изменение в личном составе - переміна в особовому складі.
Изменение расписания поездов - зміна залізничного руху.
Изменение пароходных расписаний - зміна пароплавного руху.
Вносить изменение во что - зміняти що; запроваджувати зміну до чого. ИЗМЕНЯТЬ - зміняти.
Изменять кому - зраджувати кого. 
ИЗНАШИВАТЬСЯ - зносюватись.
Машина изнашивается - машина зуживається, виробляється. 
ИЗНЕМОГАТЬ - знемагати; знесилюватися; упадати на силах.
Изнемогать от чего - знемагати на що. 
ИЗНЕМОЖЕНИЕ - знемога; виснаження.
Приводить в изнеможение - вибивати з сили; виснажувати.
Впасть в изнеможение - виснажитись. 
ИЗОБРАЖАТЬ - виображувати; змальовувати.
Изображать из себя - удавати з себе. 
ИЗРАСХОДОВАТЬ - витратити; витрачати.
Израсходовать весь товар - витратитись із товару (краму). 
ИЗУМЛЕНИЕ - здивування.
Прийти в изумление - здивуватися. 
ИМЕЕТСЯ - є.
Не имеется - немає.
Если таковые имеются - якщо такі є.
Имелось в виду - була думка. 
ИМЕННО - а саме.
Именно тогда, такой и т. п. - саме тоді, такий і т. ин. 
ИМЕТЬ - мати.
Об этом он понятия не имеет - він на цім нічого не тямить.
За неимением - не маючи; через брак; бо немає, коли немає.
Не имея до сего времени сведений, затребованных отношением моим от... за ?... - не маючи досі (до цього часу) відомостей, що я запитував про них у листі з дня... під ? ... 
ИМУЩЕСТВО - майно; добро; статки.
Движимое имущество - рухоме майно; рухомість.
Недвижимое имущество - нерухоме майно; нерухомість.
Имущество после отца - батьківщина.
Имущество после матери - материзна.

Имущество после брата - братівщина.
Благоприобретенное имущество - набуток; надбане майно, добро.
Наследственное имущество - спадкове майно.
Государственное имущество - державне майно.
Городское имущество - міське, комунальне майно.
Частное имущество - приватне майно. 

ИМЯ - ім'я; імення.
По имени - на ім'я; на ймення.
От моего имени - від мене.
Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище.
Собственное имя - власне ім'я.
На мое имя - на моє ім'я.
Честное имя - добра слава.
Носить имя - зватися.
Как по имени - як на ім'я. 

ИНИЦИАТИВА - ініціятива.
По (собственной) инициативе - з (власної) ініціятиви. 

ИСК - позов.
Предъявить, возбудить иск - заложити позов на кого; позивати кого.
Встречный иск - стрічний, зустрічний позов.
Гражданский иск - цивільний позов. 

ИСКАТЬ - шукати.
Искать судом - позивати; судом правити.
Искать ощупью - шукати помацки.
Искать пропитания - хліба глядіти. 

ИСКЛЮЧАТЬ - виключати; вилучати; вираховувати.
Исключая - крім; опріч; за винятком. 

ИСКЛЮЧЕНИЕ - виняток.
За исключением - крім; опріч; за винятком.
Представлять собою исключение - становити виняток; бути винятком.
За немногими исключениями - з небагатьма винятками.
Подлежит исключению по § - треба, належить виключити за §.
За исключением воскресений и праздничных дней -  крім  неділь та свят.
Без исключения - без винятку.
В виде исключения - як виняток. 

ИСПОЛНЕНИЕ - виконання.
Во исполнение (предписания) - виконуючи (припис). 
Побуждать к исполнению (лаской,  наградой)  -  заохочувати довиконання; (угрозой, наказанием) - спонукати до виконання.
Для исполнения - щоб виконати; на виконання. 
Плохое исполнение - недоладне, кепське виконання. 
Предварительное исполнение - попереднє виконання. 
Подлежит исполнению - треба виконати. 
Приводить в исполнение - виконувати. 
В исполнение не приводить - виконувати не треба. 
К (неуклонному) исполнению - до (неухильного) виконання. 
Об исполнении донести -  виконавши, повідомте; про  виконання повідоміть.
Принудить к исполнению - змусити, щоб виконав. 

ИСПОЛНЯТЬ - виконувати; відбувати; робити.
Исполнено будет - буде зроблено; (о спектакле) - виставлено буде.

Исполнять чем (мудростью) - виповнити чим (мудрістю). ИСПОЛЬЗОВАНИЕ - використовування; використання.
По использовании - використавши. 

ИСПУГ - переляк.
От испуга - з переляку. 

ИСПЫТАНИЕ - іспит.

Подвергнуть испытанию - взяти на іспит; піддати іспитові. ИСПЫТЫВАТЬ - випробовувати; дізнавати.
Испытать что (пережить)  - зажити чого; зазнати чого. 
Сам на себе испытал - сам тому дізнавець. 

ИССЛЕДОВАНИЕ - досліджування; дослідження; дослід,
Научное исследование - науковий дослід; (труд) - наукова розправа.
На исследование - на дослід.

По исследованию - за дослідженням; за дослідом; після дослідження. ИСТЕЦ - позовник. 
Действовать в качестве истца - виступати позовником. 

ИСТЕЧЕНИЕ - скінчення.
По истечении (срока)  - як вийде термін; (вообще) - по скінченні; як, коли скінчиться. 

ИСХОД - кінець.
Благоприятный, неблагоприятный исход - щасливий, нещасливий кінець.
На исходе (первого года) - наприкінці (першого року).

На исходе что (деньги) - кінчаються (гроші). ИСЧИСЛЕНИЕ - обрахунок; обчислення.
В золотом исчислении - золотом; вираховуючи золотом.
По (предварительному) исчислению - за (попереднім) обрахунком.
Не поддаваться исчислению - не надаватися до обрахунку. 

ИТОГ - підсумок.
В итоге - разом.
Окончательный итог - остаточний підсумок.
В конечном итоге - після всього.
Подводить итоги - підсумовувати.

К

КАЖДЫЙ - кожний; кожен.
Каждый в отдельности - кожен зокрема.
Решительно каждый - кожнісінький.

КАЗАТЬСЯ - здаватися; видаватися.
Казаться странным, удивительным - дивно здаватися. 

КАК - як.
Как-то - якось; одного разу, (перед перечислением) - а саме.
Как будто (бы) - наче; неначе; ніби; мов; немов.
Как вдруг - коли це; аж ось.
Как же - як же; аякже; де ж пак.
Как видно - знати; мабуть.
Как должно (быть) - як слід, як треба.
Как-никак - як-не-як; так чи сяк. 
Как полагается - як слід; як годиться.
Как бы не так - та ба.
Как нарочно - як на те; як навмисно.
Как попало - абияк.
Как только, как скоро - скоро, тільки-но.
Как придется - як буде; до чого дійдеться; як набіжить.
Как бы то ни было - хоч як; хоч що; хоч би й що.
Как-нибудь - абияк; як-небудь.
Как-нибудь будет - якось то буде.
Как много - якого багато.
Как есть - зовсім; цілком; чисто.
Как угодно (воля  ваша) - як собі знаєте; як собі хочете.
Как хочешь - про мене.
Как можно скорее, лучше и т. п. - якнайшвидче; щонайшвидче; якомога швидче; якнайкраще й т. ин. 
Как раз (в меру)  - якраз; саме. 
Как случится - як трапиться. 
Как по имени - як на ім'я. 
Как следует - як слід; як годиться; гаразд. 
Как раз в это время - саме під цей час. 
Как раз вовремя - саме в пору. 
Как раз кстати - саме до речи. 
Как снег на голову - несподівано. 
Как в бездонную бочку - мов в прірву. 
Как гора с плеч - як камінь з серця. 
Как в воду канул - як водою змило. 
Как ни в чем не бывало - наче й не було нічого. 
Как например - як от; як ось. 
Как говорится - мовляв; сказано. 
Как говорят - як то кажуть; мовляв; як той казав. 
Как быть? - що робити? що почати? 
Как следует поступить? - як слід учинити? 

КАКОЙ - який.
Какой-то - якийсь.
Какой-нибудь - абиякий; будь-який; який-небудь.
Какой угодно - хоч який. 

КАМЕНЬ - камінь; (соб.) каміння.
Драгоценный камень  - самоцвіт.
Камень преткновения - притичина.
Краеугольный камень - кутній камінь.
Подводные камни - клипні.
Надгробный камень - надгробок. 

КАНУН - переддень.
Накануне - напередодні. 

КАПИТАЛ - капітал.
Капитал собственный - капітал власний.
Капитал занятый - капітал позичений.
Капитал оборотный - капітал оборотний.
Капитал основной - капітал основний.
Капитал амортизационный - капітал амортизаційний.
Наличный капитал - готові гроші; готівка. 

КАСАТЬСЯ - торкатися.
Что касается (этого) - щодо (цього).
Это (меня) не касается - це (мене) не обходить; це до мене не стосується. 
КАССА - каса
Касса несгораемая - вогнетривала каса.
Касса взаимной помощи - каса взаємної допомоги.
Касса ссудо-сберегательиая - позичково-ощадна каса. 
КАЧЕСТВО - якість; (свойство) - властивість.
По качеству (этот материал является) - якістю (цей матеріял є).
Плохой по качеству - лихий на якість.
В качестве кого - як хто; за кого.
Испытать качество - дізнавати, випробовувати якість. 
КВАРТИРА - помешкання.
Сдавать квартиру - наймати кому помешкання.
Снимать квартиру - наймати в кого помешкання.
Сходить с квартиры - перебиратися. 
КВИТАНЦИЯ - квитанція; квиток.
По квитанции (получать) - на квитанцію (одержувати).
КЛЮЧ - ключ; (источник)  - джерело.
Бить ключем - джерелом бити.
Кипеть ключем - клекотіти. 
КЛЯТВА - присяга.
Давать клятву - присягатися, заприсягатися. 
КЛОНИТЬСЯ - хилитися, схилитися.
К чему это клонится - до чого воно йде, йдеться. 
КНИГА - книга; книжка.
Заключать книги - замикати книги.
Книга входящих, исходящих бумаг - книга вступних, вихідних паперів.
Приходно-расходная книга - книга прибутків та видатків.	
Вносить в книгу - заводити до книги.	
Записная книга - нотаткова книжка; книжка для нотаток; пам'яткова книжка.
Открывать книгу - розгортати книгу; (бух.) - розпочинати книгу.
Подворная книга - дворова книга.
Счетная книга - рахункова книга; книга рахунків. 
КНИЖНЫЙ - книжковий.
Книжный склад - книжкова комора.
Книжный магазин - книгарня. 

КОГДА - коли; як.
Когда бы - коли б; якби.
Когда бы то ни было - абиколи; коли припаде; хоч коли.
Когда-либо, когда-нибудь - коли-небудь, будь-коли.
Когда-то - колись.
Когда еще - ще як. 

КОДЕКС - кодекс.
Кодекс гражданский - кодекс цивільний.
Кодекс гражданско-процессуальный - кодекс цивільно-процесуальний.
Кодекс законов о труде - кодекс законів про працю.
Кодекс земельный - кодекс земельний.
Кодекс уголовно-процессуальный - кодекс карно-процесуальний.
Кодекс уголовный - кодекс карний. 

КОЕ-ГДЕ - подекуди; де-не-де. 
Кое-как - абияк; як-небудь.
Кое-когда - деколи; коли-не-коли.
Кое-кто - дехто.
Кое-что - дещо.
Кое-куда - декуди; абикуди. 

КОЛИЧЕСТВО - кількість; число.
Порядочное количество (чего) - чимало (чого).
В достаточном количестве (имеется  что)  - довільно на що.
По количеству - кількістю; числом. 

КОМАНДА - команда; загад.
По команде - з команди; з наказу. 

КОМИССИЯ - комісія.
Согласительная комиссия - погоджувальна комісія.
Наблюдательная комиссия - назорча, спостережна комісія.
Междуведомственная комиссия - міжурядницька комісія.
Землеустроительная комиссия -  землевпорядна  комісія;  комісія землевпорядкування.
Вносить (план) в комиссию - подавати (план) до комісії.
По комиссии - після комісії.
Комиссия по составлению, по продаже... - комісія для складання, для продажу. 

КОМИТЕТ - комітет.
Избирательный комитет - виборчий комітет.
Комитет исполнительный - виконавчий комітет. 

КОМПАНИЯ - товариство; спілка; компанія.
Входить в компанию -  вступати, приставати до спілки. 

КОНЕЦ - кінець; край.
В конце - наприкінці.
В конце концов - кінець-кінцем.
Наконец - врешті; зрештою.
Положить конец - край покласти, доти.
Доводить, приводить до конца - доводити краю; доводити що до пуття, до зробу, дати раду чому.	
Прятать концы - ховати кінці.
В конце месяца, года - в кінці, наприкінці місяця, року; з кінцем місяця, року.
К концу - під кінець; на кінці.
В конец - до краю; до решти.
Под конец - наприкінці.
С конца в конец - од краю до краю.
Конец делу - скінчено справу.
На худой конец - в гіршому разі. 

КОНТРАКТ - контракт.
По контракту - за контрактом; з контракту.
Заключать контракт - брати контракт. 

КОРЕШОК - корінець.
Корешок ордера - ордеровий корінець. 

КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ - кореспонденція; листування.
Заказная корреспонденция - рекомендована кореспонденція. 

КОРЧИТЬ ИЗ СЕБЯ - удавати з себе.

КРАЙНОСТЬ - крайність; (затруди,   положение)  - скрута; (излишество)  - надмірність.
Доводить до крайности (рассердить) - обурити, розгнівити кого.
Дойти до крайности (материальной)  - дійти до скрути. 

КРАСКА - фарба; барва.
Светлые, темные краски - ясні, темні кольори. 

КРАСНЫЙ - червоний; (красивый)  - гарний; красний.
Красная строка - новий рядок.
Красный товар - крам. 

КРЕДИТ - кредит.
Давать в кредит - давати в кредит, набір.
Мелкий кредит - дрібний кредит.
Взаимный кредит - обопільний кредит. 

КРЕПОСТЬ - міць; міцність; твердість; (воєн.) - фортеця.
Купчая крепость - купча; купчий лист.
Закладная крепость - заставна; заставний лист. 

КРИЧАТЬ - кричати; гукати.
Кричать караул - на ґвалт кричати; пробі кричати.
Громко кричать - криком кричати. 
Кричать во все горло - кричати на все горла.

КРОМЕ - опріч; окрім; крім.
Кроме того - до того; до того всього.
Кроме как - окрім. 

КРУГ - коло.
В круг (его) обязанностей входит - до (його) обов'язків належить.
Круг лиц, которым разрешается - кому саме дозволяється.
Круг дел, обязанностей... - обсяг справ, обов'язків.
Круг общества - товариство.
В (своем) кругу - поміж (своїми).
Кругом - круг; навколо. 

КСТАТИ - до речи.
Некстати - не до речи.
Кстати случиться - нагодитися. 

КТО - хто.
Кто-то - хтось.
Кто бы ни был - хоч хто.
Кто-нибудь - будь-хто; хто-небудь.	
Кто угодно - хто хоч.
Кто-нибудь другой - хтось инший.
Кто-нибудь один - котрийсь. 

КУДА - куди.
Куда-либо, куда-нибудь - куди-небудь; абикуди.
Куда-то - кудись.
Куда угодно - хоч куди.
Куда там - де там. 

КУРС - курс.
Переменный курс - змінний курс.
По курсу - за курсом.
Поднять курс - підвищити курс.
Курсы по украиноведенню - курси українознавства.




Вернуться к текстам
Вернуться на главную страницу