До вчителів-словесників

Рекомендації до використання у навчально-виховному процесі посібника-хрестоматії «Козак Мамай»

Українська література органічно пов'язана з Кубанню. Прикладом тому може слугувати багатоманітність фольклорних творів, зібраних в кубанських станицях, творчість Якова Мішковського, Якова Кухаренка, Василя Мови(Лиманського), Якова Жарка, Олександра Півня, Никифора Щербини, Івана Варави та інших. Будучи письменниками кубанської землі , вони увійшли кращими зразками своєї творчості у скарбницю української художньої літератури.

В останні роки гостро ставиться питання про повернення народу забутих або замовчуваних у минулі десятиліття творів письменників, пов'язаних своїми біографіями і творчістю з Кубанською землею. На додаток до державних програм з літератури у школах почали проводити уроки літератури рідного краю, активізувалася позакласна краєзнавча робота предметна робота. В допомогу школі видано ряд літературних хрестоматій з творами письменників-земляків. Поволі повертаються із небуття імена заборонених раніше майстрів художнього слова, в суспільстві посилюється увага до історії і літератури регіону.

Посібник-хрестоматія «Козак Мамай» призначено для курсів українознавства, спеціалізованих класів з викладанням ряду предметів українською мовою, гуртків по вивченню української мови і літератури, а також для учнів 5-6-7 класів загальноосвітніх шкіл Кубані. На основі принципу історико — хронологічної послідовності він охоплює кращі твори кубанських українських письменників, а також твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Дмитра Чуба.

Матеріал до уроків літератури рідного краю подається трьома блоками, що доповнюють один одного. Спочатку матеріал вивчається на уроці, потім поглиблюється у процесі виконання домашньої роботи і, нарешті, засвоюється за бажанням учнів у процесі самостійної роботи над розділом «Для самостійного читання»(6-7 класи).

Враховуючи, що українська мова у школах Кубані не вивчається, рекомендовані до читання твори мають пояснення і переклади трудних для розуміння слів. Крім того, ряд віршів і оповідань подається у перекладі на російську мову.

Таким чином, якою б раніше не була підготовка учня до сприйняття українських текстів, їхній смисл може бути достатньо успішно засвоєний школярами. Цьому також будуть сприяти пропоновані мовні вправи, робота над словником.

У посібнику «Козак Мамай» дається матеріал для проведення 5 уроків на рік у кожному класі. Але учитель має право використовувати його на уроках позакласного читання, у позакласній та позашкільній літературній роботі з предмета.

Уроки літератури рідного краю у середніх класах близькі своєю типологією і методикою проведення з уроками позакласного читання: вони проводяться 1-2 рази на чверть у формі бесід, з використанням читацьких щоденників учнів. Разом з тим у цих уроків є своя специфіка: вони органічно пов'язані з краєзнавством, історією і культурою рідного краю. Тому учитель-словесник активно використовуватиме досягнення регіональної культури й історичної науки, матеріал краєзнавчих і літературних музеїв, додаткову літературу.

В умовах сучасної школи було б бажаним уроки літератури рідного краю проводити не традиційно, а з використанням елементів літературної композиції, вікторини, у формі літературної екскурсії. Пропонована в посібнику система занять є орієнтовною і відкритою для внесення в неї змін: вибір авторів і творів залишається за вчителем.

Ми сподіваємося, що посібник-хрестоматія «Козак Мамай» буде сприяти поглибленню уявлень школярів про літературу Кубані, прилучить їх до досягнень братньої української літератури, доповнить знання учнів з основного програмового курсу уявленнями про багатоманітність літературного процесу краю.

РАДИМО ПРОЧИТАТИ

Бигдай А.Д.Песни кубанских казаков / В редакции В.Г.Захарченко. Т.1. «Песни черноморских казаков». — Краснодар: Краснодарское книжное издательство, 1992.

Брандис Е.П.Марко Вовчок. (Серія «ЖЗЛ»). — М.,1968.

Веленгурин Н.Ф.Дорога к Лукоморью . — Краснодар,1976.

Веленгурин Н.Ф.Блистательный и трагичный талант Василия Мовы //Кубанские новости, 1997. — 14 февр.

Вторые Кухаренковские чтения. — Краснодар, 1996.

Два века кубанской литературы (1792 — 1992). Материалы научно-теоретической конференции /Под. ред. В.К.Чумаченко — Краснодар, 1993.

Жур П.Третья встреча: Хроника последей поездки Тараса Шевченко на Украину. — Л.,1973.

Кубанские страницы. Этнические и культурно-бытовые процессы на Кубани. — М., 1967. (Глава:Говоры ( обособенностях кубанского диалекта украинского языка). — С.37-54).

Кухаренковские чтения. — Краснодар, 1933.

Лобач — Жученко Б.Б. Марко Вовчок на Кавказе. — Нальчик,1976.

Орел В. Атаман Кухаренко и его друзья. — Краснодар,1994.

Чумаченко В.Кубанский кобзарь. О творческом наследии Я.Г.кухаренко//Кубань,1988. — No4. — С.83-90.

Чумаченко В.К. Литературные традиции кубанского казачества. — Краснодар, 1988.

Чумаченко В.К. «Загадка» Якова Мишковского //Кубань: проблемы культуры и информатизации. — 1997. — No2. — С.12-14.

Чумаченко В.Неизданный очерк Я.Г.Кухаренко.(Об очерке «Казак Мамай») //Кубанские новости,1992. — 29 июля.

Шевченко Т.Г.Избранные сочинения.(Вступительная статья О.Гончара. — М., 1987.Белецкий А.И., Дейч А.И.Тарас Шевченко. Книга для учителя. — М., 1989.

вгору