Що таке віртуальна пам'ять?

Лінакс підтримує віртуальну пам'ять. При використанні диску, як уявного розширення до фізичної пам'яті, ефективний розмір пам'яті, що використовується зростає відповідно. Якщо якісь розділи пам'яті не використовуються на даний момент, ядро запише їх на диск і зможе використати звільнений в оперативній пам'яті простір під щось інше. Якщо скинуті на диск області пам'яті знадобляться знову, ядро прочитає їх знову з диску в пам'ять. Все це виконується непомітно для користувача. Програми в Лінаксі бачать тільки, що система має більший об'єм пам'яті і навіть не підозрюють, які саме з ділянок пам'яті знаходяться в даний момент на диску, а які в оперативній пам'яті. Звичайно ж, читання та запис на диск є значно повільнішими, порівняно з оперативною пам'яттю (в тисячі разів повільніше). Тому при користуванні віртуальною пам'яттю програми будуть працювати повільніше. Та частина диску, що використовується для віртульної пам'яті називається простором свопінґу.

Для свопінґу Лінакс може використовувати або звичайний файл в файловій системі, або окремий розділ, виділений спеціально для цього на диску. Віртуальна пам'ять з використанням підрозділу на диску працює швидше, ніж свопінґ у файл. Але змінити розмір файлу для свопінґу набагато легше і швидше, і це не потребує переформатування диску (і, можливо, встановлення всього з самого початку). Якщо Ви знаєте, скільки простору під свопінґ Вам потрібно, Ви можете відразу форматувати весь диск з виділенням підрозділу під свопінґ, але якщо Ви ще непевні, то Вам краще попробувати спочатку попрацювати з файлом, покористуватися системою деякий час і потім вирішити, який розмір розділу для свопінґу Вам потрібен.

Крім того варто знати, що Лінакс може користуватися кількома областями для свопінґу одночасно. Це означає, що, якщо великі розділи для свопінґу потрібні тільки інколи, замість того, щоб тримати їх постійно, можна додавати ці області тільки на той час, коли саме вони необхідні.

Дещо про термінолоґію: комп'ютерні спеціалісти відрізняють два різних режими користування віртувальною пам'яттю - свопінґ ¹⁰² (перенесення області пам'яті цілого процесу на диск) та пейджінґ¹⁰³ (запис на диск окремих сторінок пам'яті, непотрібних в даний момент). Пейджінґ є більш ефективним, і це є саме те, що робить Лінакс. Але за традицією всі називають це свопінґом.¹⁰⁴

вгору