Індекс

Кожен файл має inode, але не кожен файл має свій власний\\inode. Власне, для кращого розміння варто підкреслити, що саме\\inode і є файлом, а та назва, що бачить користувач, є\\всього-навсього етикеткою, яка причеплена до inode. Якщо inode\\має кілька етикеток, то кажуть, що між файлами встановлені\\``жорсткі ссилки'' - hard link. Тобто дві різні етикетки\\можуть вказувати на один і той же файл - для користувача це\\виглядає так, ніби то один файл має кілька назв.

Слід також відчувати різницю між жорсткими та м'якими\\(символічними) ссилками (soft link або symbolic link,\\symlink). Якщо жорстка ссилка це не що інше, як просто інша\\назва одного і того ж файлу, то символічна ссилка - це\\спеціальний вид файлу. Якщо подивитися на символічну ссилку,\\наприклад, командою ls -l , то помітно, що символічна\\ссилка - це файл дуже невеликого розміру, часто 10-14 байт. Що\\ж таке ці байти? Це - просто маршрут до оригіналу (як кажуть\\батька) цієї символічної ссилки.

Так, наприклад, якщо символічна ссилка була створена такою\\командою, як ln -s /usr/X11R6 /usr/X11  , то файл\\/usr/X11  буде символічною ссилкою на /usr/X11R6 , і\\його розмір буде рівно 10 байт - тобто кількість символів у\\/usr/X11R6, разом із '/'.

# ln -s /usr/X11R6 /usr/X11
#ls -l
#total 42
#lrwxrwxrwx 1 root root 10 Mar 31 08:22 X11 -> /usr/X11R6/
# [...]

Від звичайних файлів (в тому числі і від жорстких ссилок)\\символічні ссилки відрізняються першим символом в рядку, що\\вказує тип файлу - тобто в тому байті inode, де записується\\тип файлу, у символічної ссилки записано ``l''.

Що таке файлові системи?

Або користуватися для цього тою або іншою схемою автоматичного\\монтування директорій. Вибір в Лінаксі зводиться або до\\користування amd  - демоном автомонтування BSD, або до\\autofs  - рідної системи автомонтування в Лінаксі, яка\\можлива з ядрами 2.x. Як та, так і інша схема мають свої плюси\\та мінуси, але як ті, так і інші виходять за рамки тематики\\даного підручника, а скоріше належать до Системної\\адміністрації мережі. Можливо колись дойдуть руки і до цього.

Основи

Installation and Getting Started\\guide ([#!getting-started!#])

Старт системи зблизька

або /etc/vfstab  у\\випадку із Solaris'ом

Монтування та розмонтування

Дозволю собі знову невелику сваволю - не\\погоджусь з автором щодо перевстановлення системи багато\\разів. Юнікс на те і є Юнікс, що не вимагає в багатьох\\випадках того, чого вимагають інші системи - перегрузок та\\перевстановлень системи. Як тільки система приведена в\\більш-менш робочий стан, тобто встановлена конфіґурація,\\створені користувачі системи, тощо, немає ні найменшого сенсу\\її знищувати. Навіть якщо Ви помилилися з розподілом дискового\\простору з першого разу (або здобули в процесі роботи\\необхідний досвід для того, щоб зробити цей розподіл кращим,\\Вам достатньо мати такий-сякий вільний диск (або добрий,\\надійний засіб для резервної копії - стрічка чи ще що-небудь),\\щоб перенести на нього потрібні розділи диску та повернути їх\\на первісний диск після його перерозподілу. Пам'ятайте, що в\\Юніксі (а тим паче в Лінаксі) Ви маєте доступ до всіх\\системних ресурсів за допомогою звичайний команд - Ви можете\\переносити систему з диску на диск, встановлювати загрузочні\\сектори на ті диски, які Ви забажаєте, можете змінювати\\головний загрузочний блок (MBR) за бажанням та відновлювати\\його, не забувайте одного єдиного правила при цьому - RTFM\\(або, як це приблизно можна перекласти ``вивчайте матеріальну\\частину''. Сподіваємось допитливий читач зможе відшукати більш\\дослівний переклад цієї абревіатури самостійно).

Схеми розділу дисків

$(cd /home; du -s *

sort -nr  head -10  awk ' { print $2}')  xargs rm -rf''
\\ | sort -nr  head -10  awk ' { print $2}')  xargs rm -rf''
\\

(див. ROM)

Жорсткі диски

.hushlogin

Що робить login

.profile

Старт командної оболонки | Старт командної оболонки | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel

/bin

Побудова файлової системи | Коренева файлова система | Коренева файлова система | Файлова система /usr | Схеми розділу дисків

/bin/sh

Монтування та розмонтування | init приходить першим | Старт командної оболонки

/boot

Коренева файлова система

/dev

Побудова файлової системи | Коренева файлова система | no title | Директорія /dev | Директорія /dev | Два типи пристроїв | Схеми розділу дисків

/dev/fd0

Гнучкі диски

/dev/fd0H1440

Гнучкі диски

/dev/fd1

Гнучкі диски

/dev/hda

Жорсткі диски

/dev/hda1

Спеціальні файли пристроїв та

/dev/hda2

Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування

/dev/hdb

Жорсткі диски

/dev/hdc

Жорсткі диски

/dev/hdd

Жорсткі диски

/dev/MAKEDEV

Директорія /dev | Директорія /dev

/dev/MAKEDEV.local

Директорія /dev

/dev/sda

Два типи пристроїв | Жорсткі диски

/dev/sdb

Жорсткі диски

/dev/sdb7

Спеціальні файли пристроїв та

/dev/tty

Настройка init для старту getty: /etc/inittab

/dev/tty1

Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab

/etc

Побудова файлової системи | Коренева файлова система | no title | Директорія /etc | Схеми розділу дисків | Що архівувати

/etc/aliases

Файлова система /var | Файлова система /var

/etc/csh.cshrc

Директорія /etc

/etc/csh.login

Директорія /etc

/etc/default/login

Керування доступом | Керування доступом

/etc/fastboot

Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck

/etc/fdprm

Директорія /etc | Гнучкі диски

/etc/fstab

Директорія /etc | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Як додати нові диски | Використання свопінґу | Використання свопінґу | Використання свопінґу

/etc/group

Директорія /etc | Керування доступом | Створення нових користувачів вручну | Зміна властивостей рахунків користувачів | Виключення користувача зі списку

/etc/init.d/rc

Рівні роботи

/etc/inittab

Директорія /etc | no title | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Рівні роботи | Рівні роботи | Рівні роботи | no title | Спеціальні конфіґурації в /etc/inittab | Спеціальні конфіґурації в /etc/inittab

/etc/issue

Директорія /etc | Реєстрація в системі через

/etc/localtime

Відображення та установка часу

/etc/login.defs

Директорія /etc

/etc/magic

Директорія /etc

/etc/motd

Термінолоґічний словничок та деякі | Директорія /etc | Що робить login

/etc/mtab

Директорія /etc

/etc/nologin

Що робить login

/etc/passwd

Директорія /etc | Директорія /etc | Директорія /etc | Загрузка в однокористувацький режим | Реєстрація в системі через | Керування доступом | no title | /etc/passwd та інші корисні | /etc/passwd та інші корисні | /etc/passwd та інші корисні | /etc/passwd та інші корисні | Створення нових користувачів вручну | Створення нових користувачів вручну | Зміна властивостей рахунків користувачів | Зміна властивостей рахунків користувачів | Виключення користувача зі списку | Тимчасова заборона користування рахунком | Тимчасова заборона користування рахунком

/etc/printcap

Директорія /etc

/etc/profile

Директорія /etc | Старт командної оболонки | Старт командної оболонки | Робоче оточення: /etc/skel

/etc/rc

Директорія /etc | Директорія /etc

/etc/rc.d

Директорія /etc

/etc/rc?.d

Директорія /etc

/etc/securetty

Директорія /etc | Керування доступом

/etc/security/passwd.adjunct.

Керування доступом | Керування доступом

/etc/shadow

Директорія /etc | Директорія /etc | Керування доступом | /etc/passwd та інші корисні | /etc/passwd та інші корисні | /etc/passwd та інші корисні

/etc/shadow.group

Керування доступом

/etc/shells

Директорія /etc | Директорія /etc

/etc/skel

no title | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel | Створення нових користувачів вручну

/etc/skel/.profile

Робоче оточення: /etc/skel

/etc/termcap

Директорія /etc | Директорія /etc | Директорія /etc

/etc/vfstab

Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування

/extra-swap

Створення простору для свопінґу

/home

Основи | Коренева файлова система | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Схеми розділу дисків | Деякі зразки розділу дисків | Деякі зразки розділу дисків | Що архівувати

/home/ENVIRON/ZAVHOSP/profile

Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel

/home/staff

Основи

/home/students

Основи

/lib

Побудова файлової системи | Коренева файлова система | Схеми розділу дисків

/lib/modules

Коренева файлова система

/mnt

Коренева файлова система

/mnt/dosa

Коренева файлова система

/mnt/exta

Коренева файлова система

/proc

Коренева файлова система | no title | Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc

/proc/1

Файлова система /proc

/proc/cpuinfo

Файлова система /proc

/proc/devices

Файлова система /proc

/proc/dma

Файлова система /proc

/proc/filesystems

Файлова система /proc

/proc/interrupts

Файлова система /proc

/proc/ioports

Файлова система /proc

/proc/kcore

Файлова система /proc | Галоп по файловиx системаx | Що архівувати

/proc/kmsg

Файлова система /proc

/proc/ksyms

Файлова система /proc

/proc/loadavg

Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc

/proc/meminfo

Файлова система /proc | Файлова система /proc | Використання свопінґу

/proc/modules

Файлова система /proc

/proc/net

Файлова система /proc

/proc/self

Файлова система /proc

/proc/stat

Файлова система /proc

/proc/uptime

Файлова система /proc

/proc/version

Файлова система /proc

/root

Коренева файлова система

/sbin

Коренева файлова система | Коренева файлова система

/sbin/getty

Реєстрація з терміналів (login)

/sbin/init

init | Старт системи зблизька | init | init приходить першим

/sbin/update

Буферний кеш

/tmp

Періодичне виконання команд: cron at | Коренева файлова система | Коренева файлова система | Файлова система /var | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Схеми розділу дисків | init приходить першим | Спеціальні конфіґурації в /etc/inittab

/usr

Основи | Основи | Коренева файлова система | no title | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Схеми розділу дисків | Схеми розділу дисків | Схеми розділу дисків | Схеми розділу дисків | Деякі зразки розділу дисків | Деякі зразки розділу дисків | Загрузка в однокористувацький режим | Загрузка в однокористувацький режим

/usr/adm

Форматування | Форматування

/usr/adm/messages

Форматування

/usr/bin

Файлова система /usr

/usr/bin/X11

Файлова система /usr | Файлова система /usr

/usr/doc

Файлова система /usr

/usr/include

Файлова система /usr

/usr/info

Файлова система /usr

/usr/lib

Файлова система /usr | Файлова система /usr

/usr/lib/libc.a

Основи

/usr/lib/X11

Файлова система /usr | Файлова система /usr

/usr/lib/zoneinfo

Відображення та установка часу

/usr/local

Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /var

/usr/local/bin

Файлова система /usr

/usr/local/games

Схеми розділу дисків | Схеми розділу дисків

/usr/man

Файлова система /usr

/usr/man/cat*

Файлова система /var

/usr/man/man*

Файлова система /var

/usr/sbin

Файлова система /usr

/usr/var

Основи | Основи

/usr/X11

Файлова система /usr | Файлова система /usr | Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи?

/usr/X11R6

Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи?

/usr/X386

Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr | Файлова система /usr

/var

Основи | Основи | Основи | Коренева файлова система | no title | Файлова система /var | Файлова система /var | Файлова система /var | Файлова система /var | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Що архівувати

/var/adm

Форматування | Форматування

/var/adm/messages

Основи

/var/catman

Файлова система /var

/var/lib

Файлова система /var

/var/local

Файлова система /var

/var/lock

Файлова система /var | Файлова система /var

/var/log

Файлова система /var | Файлова система /var | Форматування | Форматування

/var/log/messages

Файлова система /var | Форматування | Форматування

/var/log/wtmp

Файлова система /var | Що робить login

/var/man

Файлова система /var | Файлова система /var

/var/run

Файлова система /var

/var/run/utmp

Файлова система /var | Що робить login

/var/spool

Файлова система /var | Файлова система /var

/var/spool/mail

Пошта | Файлова система /var | Файлова система /var | Файлова система /var | Файлова система /var | Файлова система /var | Файлова система /var | Файлова система /var | Файлова система /var | Файлова система /var

/var/tmp

Періодичне виконання команд: cron at | Коренева файлова система | Коренева файлова система | Файлова система /var | Файлова система /var | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування

/vmlinuz

Коренева файлова система

Я цього не писав. Я всього навсього перекладач. Інколи в\\вільний від перекладів час, потроху займаютсь системною\\адміністрацією, за що і отримую гроші на свій хліб.

Взагалі керування робочими середовищами користувачів\\заслуговує на окрему книжку. Стандартів в цій області немає,\\ніхто не присвячує цій темі жодних ессе, мемуарів... А в цей\\час страждають беззахисні користувачі. Але частіше\\трапляється, що страждають від цього саме системні\\адміністратори, - хто його знає, які можуть бути користувачі?\\Взагалі кажучи ``порушення логіки роботи файлу користувача''\\занадто сильний вираз, сила якого може в деяких випадках може\\переважувати вартість позиції системного адміністратора з\\усіма витікаючими звідси результатами.

Тож щоб порушути табу мовчання в цій області... Якщо Ваша\\організація має дуже багато користувачів (я маю на увазі\\`` дуже багато''), то скоріше всього вони будуть\\логічно більш-менш ділимі на певні групи, тобто: ``професори''\\та ``студенти'' чи ``хакери'' та ``бугалтери і завгоспи''. Тож\\можна замислитися над питанням: А чи варто взагалі бугалтерам\\та завгоспам давати доступ до редагування їхніх персональних\\.profile 'ів? Чи може створити для них один єдиний\\/home/ENVIRON/ZAVHOSP/profile  і зробити  /.profile \\посиланням (softlink) на цей файл. Для користувачів же\\з рівнем інтелекту вищим від середньо-загально-галузевого\\варто передбачити в .profile  логіку типу: [ -x\\${HOME}/.profile-custom ] && { . ${HOME}/.profile-custom} 

Ще можу додати, що можливо директорія /etc/skel  здається\\непоганою ідеєю, але, (з свого власного досвіду) тільки для систем\\від малих до середніх - від одного до пів-десятка комп'ютерів\\(можливо до десятка, якщо кожен з комп'ютерів має одного-двох\\постійних користувачів). Для більших систем користування цією\\директорією виявляється непрактичним, якщо /etc/skel \\містить більше, ніж один-два файли і у переважній більшості\\випадків нехтується.

Робоче оточення: /etc/skel

Для того, щоб зрозуміти звідки така порада з'явилася -\\декілька слів з історії. Юнікси попередніх років користувалися\\своп-підрозділом системи для дампу пам'яті.

Під час навчання в університеті я підробляв оператором на\\М4030, і кілька разів мені довелося бачити, як виглядав дамп\\пам'яті там. Під час краху (в Юніксі кажуть, що ядро викликає\\стан паніки, або панікує) системи М4030 намагалася скинути\\поточний стан всієї своєї пам'яті на папір - тобто\\дамп пам'яті виглядав як нескінченне друкування потоків\\шістнадцядкових кодів. Кілометри і кілограми паперу із\\стовпчиками чисел по всій його ширині. \\\\Приблизно те ж саме робили і Юнікси, з єдиною відмінністю, що\\вся пам'ять скидалася на диск. Диск в цьому випадку\\використовувася, як сирий пристрій без файлової системи (важко\\вимагати від системи, щоб в стані паніки вона ще дбала про\\якісь там файли). Пам'ять скидалася на своп розділ диску і\\робиться від гори до низу - тобто з протилежного кінця до\\того, з якого система починає користуватися диском під\\свопінґ. Коли систему після цього все таки вдасться\\завантажити, то в верхній частині розділу ще залишається образ\\пам'яті системи від часу паніки, навіть якщо система вже\\почала свопінґ деяких сторінок пам'яті на диск. Лінакс не\\користується такою схемою дампу пам'яті, тому рекомендації\\мати своп вдвічі більший від фізичної пам'яті не мають під\\собою основи.

Виділення своп простору

Наявність дірок в файлах інколи може спричинити деякі\\неприємнощі. Тому треба пам'ятати про те в яких файлах дірки\\можуть траплятися і що треба робити, щоб ці дірки\\``обходити''.

Так, наприклад, одним з найбільш розповсюдженіших типів\\файлів, в яких можуть траплятися дірки є файли баз даних\\dbm. Такі файли використовуються в базах даних мап\\NIS  або в базах даних користувачів, які\\використовуються в sendmail  версій 8.x.

Через те, інколи виявляється, що сума розмірів всій файлів баз\\даних може бути більшою, ніж розмір дискового розділу, який\\містить такі файли. Якщо в мережі мається кілька серверів NIS,\\то вони найчастіше будуються за принципом - один головний\\сервер (master) і всі інші сервери-підлеглі (slave). При\\необхідності обновити бази даних на підлеглих серверах\\використовується команда xfer , яка фактично робить\\копіювання файлів баз даних з головного сервера на підлеглі.\\Це ж саме може в принципі робити команда rcp , і якщо\\файли не мають дірок, то дія обох команд ідентична. Але\\команда rcp  ``не розуміє'' дірок і у випадку файлів з\\дірками використання команди rcp  приводить до того, що\\копія виявляється більшою ориґіналу і дисковий розділ\\підлеглого сервера може переповнитися в той час, як на\\головному сервері ще буде повно вільного місця.

Що таке файлові системи?

Від себе можу додати, що це також зменшує проблеми з\\системою. Якщо система не користується квотами (рідко хто має\\бажання псувати відносини з користувачами), то рано чи пізно,\\не залежно від розміру диску, виділеного під домашні\\директорії, він переповниться. І навіть якщо Ви й змушені будете\\розсилати користувачам повідомлення: ``Панове, чи не будете Ви\\настільки ласкавими зтерти непотрібні файли в Ваших домашніх\\директоріях'', або ``Панове: $(cd /home; du -s *

sort -nr  head -10  awk ' { print $2}')  xargs rm -rf''
\\ \\(Якщо не зрозуміло, що це означає, не варто поспішати\\друкувати команду в командному рядку, щоб подивитися, що\\вона робить. Спробуйте спочатку розібратися.) Але при всьому\\цьому система залишається в робочому стані, і не залежно від\\того наскільки довго користувачі будуть борсатися в файловій\\системи заповненій на 99-100%, Ви зможете зловтішно\\усміхаючись, встановлювати нові програми під\\/usr/local/games .

З доданням деяких дрібничок PC можна зробити бездисковим\\клієнтом - тобто комп'ютером, в якому немає ні гнучких ні\\жорстких дисків, і який можна грузити з сервера в\\мережі. Справжня знахідка для обчислювальних залів на багато\\користувачів чи для навчальних класів в школах чи\\університетах. Для робочих станцій Sun Sparc не треба нічого\\додавати взагалі - кожен Sparc - це готовий бездисковий\\клієнт, який буде грузитися звідти, звідки скаже\\адміністратор. Теж саме - нові моделі Macintosh'ів, які\\побудовані з підтримкою загрузки з мережі (і для яких, до\\речі, теж існує версія Лінакса).

Старт системи зблизька

Дозволю собі не погодитися з твердженням про\\\\``змістовність'' даних індикаторів. Три числа, які\\\\вказують на завантаження системи, є середня кількість\\\\процесів, які стоять в черзі на доступ до процесора,\\\\зафіксована в три різні моменти часу, а саме: на час\\\\відкриття файлу /proc/loadavg  (Чи на час\\\\виконання команди uptime  в системах, які не\\\\мають /proc/loadavg , як, наприклад, SunOS,\\\\Solaris чи Лінакс з ядром до 1.3.59), п'ять хвилин\\\\тому та п'ятнадцять хвилин тому. В системі з одним\\\\користувачем, процесор майже завжди спить,\\\\прокидаючись лиш на короткі миті щоб віддати коротке\\\\розпорядження комусь із підлеглих - дискам, пам'яті чи\\\\дисплею та щоб знову заснути після цього. Тому і\\\\завантаження такої системи завжди буде не більше, ніж\\\\0,1-0,2. Пристойно завантажений сервер покаже 2-3\\\\процеси, яких мучить безсоння чи не дає спати турбота\\\\про користувача. Якщо ж loadavg  фіксує\\\\навантавження біля 10-20, то це є ознакою того, що\\\\щось негаразд із даною системою - з якоїсь причини\\\\навантаження на сервер занадто велике.

Файлова система /proc

В деяких випадках буває зручніше монтувати\\\\/var/spool/mail  як NFS директорію з поштового\\\\сервера. Наприклад, розглянемо організацію з великою\\\\розгалуженою мережею робочих станцій і одним основним\\\\розподільником пошти (поштовим вузлом (mail\\\\hub)). Якщо пошта розподіляється з головного поштового\\\\розподільника по робочих станціях, кожна робоча\\\\станція буде мати тільки поштові скрині осіб, які\\\\працюють на даній станції. Отож, неможливо прочитати\\\\свою пошту при переході на інший комп'ютер. Звичайно,\\\\можна користуватися POP-поштою, але це тема для іншої\\\\розмови і крім того вона має свої проблеми. Крім того\\\\на поштовому вузлі потрібно буде постійно підтримувати\\\\в робочому стані файл /etc/aliases  або базу даних\\\\користувачів, в якому зберігаються адреси (поштові\\\\псевда) користувачів системи - де, на якій робочій\\\\станції, той чи інший користувач хотів би читати свою\\\\пошту. Вихід із цієї ситуації виявляється\\\\надзвичайно простим. Достатньо організувати одну-єдину\\\\директорію /var/spool/mail  на поштовому вузлі і\\\\монтувати її на кожній робочій станції, як проблеми\\\\відпадають самі собою. Кожне робоче місце буде мати всі поштові\\\\скриньки змонтовані в /var/spool/mail  і кожен\\\\користувач зможе читати свою пошту на будь-якому\\\\робочому місці.

Файлова система /var

В традиційних Юніксах самим першим процесом є завжди процес з\\номером 0 - swapper. Цей процес стартує (народжує) один єдиний\\процес - процес init, який (як це не дивно) отримує номер\\1. Всі інші процеси крім цих двох можуть народжуватися і\\вмирати поки працює процесор, отримують різні номери, але\\процеси 0 і 1 живуть поки жива система і вмирають разом з\\нею. init - багатодітний батько всіх інших процесів системи.

Старт системи зблизька

/etc/default/login  в Solaris.

Керування доступом

telnetd  та rlogind \\відповідно

Реєстрація в системі при

[ -x\\${HOME}/.profile-custom ] && { . ${HOME}/.profile-custom}

Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel

 /.profile

Робоче оточення: /etc/skel | Робоче оточення: /etc/skel

adduser

Створення користувача

afio

Резервування з компресією

amd

Основи | Основи

at

no title | Періодичне виконання команд: cron at | Періодичне виконання команд: cron at | Виключення користувача зі списку

Athena

Графічний інтерфейс

autofs

Основи | Основи

backup

Вступ

backup\\history

Багаторівневі копії

badblocks

Форматування | Форматування | Форматування | Створення файлової системи | Створення файлової системи | Створення файлової системи | Створення файлової системи | Створення файлової системи | no title | Перевірка зіпсованих блоків за badblocks | Перевірка зіпсованих блоків за badblocks | Перевірка зіпсованих блоків за badblocks

bdflush

Інші програми для всіх | Буферний кеш | Буферний кеш | Буферний кеш

BIOS

Старт системи зблизька

boot record

partition

see partition boot record

boot sector

Старт системи зблизька

booting

Огляд процесів старту та

booting,\\Дослівний переклад цього терміну означає щось ніби ``взування\\чобіт''. Подальші пояснення в цьому абзаці трактують саме цю\\назву.

Огляд процесів старту та

bootstrap loader

Огляд процесів старту та | Огляд процесів старту та

BSD

Важливі частини ядра

catman

Основи

cfdisk

Розділення жорсткого диску на

character devices

Два типи пристроїв

chfn

Зміна властивостей рахунків користувачів

chmod

Створення нових користувачів вручну | Зміна властивостей рахунків користувачів

chown

Створення нових користувачів вручну

chsh

Директорія /etc | Зміна властивостей рахунків користувачів

clock

Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Коли годинник відстає

compress

Економія дискового простору | Економія дискового простору

cpio

Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Багаторівневі копії | Резервування з компресією

crack

Керування доступом | Керування доступом

cron

no title | Періодичне виконання команд: cron at | Періодичне виконання команд: cron at | Періодичне виконання команд: cron at | Періодичне виконання команд: cron at | Виключення користувача зі списку | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу

crontab

Періодичне виконання команд: cron at | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу

crying

Загрузка та вимкнення системи

ctrl-alt-del

Перегрузка

curs_termcap

Директорія /etc

data\\block

Що таке файлові системи?

date

Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Відображення та установка часу | Коли годинник відстає

dd

Диски без файлових систем | Диски без файлових систем

debugfs

Перевірка цілісності файлових систем fsck | Інші засоби для файлової | Інші засоби для файлової

default run level

Рівні роботи

deluser

Виключення користувача зі списку

df

Директорія /etc | Інші програми для всіх

directory block

Що таке файлові системи?

DMA - direct memory access

Файлова система /proc

DouBle

Економія дискового простору

du

Інші програми для всіх

dump

Монтування та розмонтування | Інші засоби для файлової | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Багаторівневі копії | Багаторівневі копії

dumpe2fs

Інші засоби для файлової | Інші засоби для файлової | Інші засоби для файлової

e-mail

див.електронна пошта

e2fsck

Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка зіпсованих блоків за badblocks | Інші засоби для файлової | Інші засоби для файлової | Інші засоби для файлової

ecxec

Реєстрація в системі через

elm

Пошта

extended partition

Розширені та логічні розділи

fdformat

Форматування | Форматування | Форматування | Форматування

fdisk

Головний загрузочний запис, загрузочні | Типи розділів диску | Типи розділів диску | Типи розділів диску | Розділення жорсткого диску на | Розділення жорсткого диску на | Розділення жорсткого диску на | Розділення жорсткого диску на

fdisk -l

Головний загрузочний запис, загрузочні

file

Директорія /etc | Директорія /etc | Директорія /etc

file access time

Монтування та розмонтування

find

Виключення користувача зі списку | Створення повних копій з tar

fips

Розділення жорсткого диску на

floppy-image

Диски без файлових систем

flushes

Буферний кеш

fork

Реєстрація в системі через

format

Розділення жорсткого диску на | Розділення жорсткого диску на | Розділення жорсткого диску на | Розділення жорсткого диску на

free

Файлова система /proc | Використання свопінґу | Використання свопінґу | Використання свопінґу | Використання свопінґу | Виділення своп простору

fsck

Форматування | Форматування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | no title | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка зіпсованих блоків за badblocks | Інші засоби для файлової | Старт системи зблизька | Загрузка в однокористувацький режим | Загрузка в однокористувацький режим | Загрузка в однокористувацький режим | Загрузка в однокористувацький режим | Загрузка в однокористувацький режим

FSSTND

Побудова файлової системи

fstab

Монтування та розмонтування

ftpd

Директорія /etc

full backup

Просте резервування

GCC

Різні складові частини операційної

getty

init | Реєстрація з терміналів (login) | Реєстрація з терміналів (login) | Реєстрація з терміналів (login) | Реєстрація з терміналів (login) | Реєстрація в системі при | Реєстрація в системі при | Реєстрація в системі при | Директорія /etc | Старт системи зблизька | Старт системи зблизька | init | init приходить першим | init приходить першим | no title | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через

Graham Chapman

Аварійні загрузочні дискети

group

Директорія /etc

GTK

Графічний інтерфейс | Графічний інтерфейс

GTK+

Графічний інтерфейс | Графічний інтерфейс

gzexe

Економія дискового простору

gzip

Розділення жорсткого диску на | Розділення жорсткого диску на | Економія дискового простору | Резервування з компресією

halt

Трохи більше про вимкнення | Трохи більше про вимкнення | Трохи більше про вимкнення | Трохи більше про вимкнення | Трохи більше про вимкнення | Трохи більше про вимкнення

high-level formatting

Форматування

home

Побудова файлової системи | Основи | Основи | Основи

I/O - input/output

Файлова система /proc

incremental\\backups

Просте резервування

inetd

Реєстрація в системі через

Info

Файлова система /usr

init

no title | init | init | init | init | init | init | init | init | init | init | Реєстрація з терміналів (login) | Реєстрація з терміналів (login) | Директорія /etc | Директорія /etc | Огляд процесів старту та | Огляд процесів старту та | Старт системи зблизька | Старт системи зблизька | Старт системи зблизька | Старт системи зблизька | Старт системи зблизька | Трохи більше про вимкнення | no title | init | init | init | init | init | див./sbin/init | no title | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | init приходить першим | no title | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Рівні роботи | Рівні роботи | Рівні роботи | Рівні роботи | Рівні роботи | Спеціальні конфіґурації в /etc/inittab | Спеціальні конфіґурації в /etc/inittab | Спеціальні конфіґурації в /etc/inittab | Спеціальні конфіґурації в /etc/inittab | Загрузка в однокористувацький режим | Загрузка в однокористувацький режим | Загрузка в однокористувацький режим | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через

однокористувацький режим

Однокористувацький режим

та ctrl-alt-del

Перегрузка

initd

Реєстрація в системі через

inittab

Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Настройка init для старту getty: /etc/inittab | Спеціальні конфіґурації в /etc/inittab

interruprts

Файлова система /proc

JX

Графічний інтерфейс | Графічний інтерфейс

KDE

Графічний інтерфейс | Графічний інтерфейс

Kernel Hackers' Guide

Монтування та розмонтування

kill -HUP 1

Настройка init для старту getty: /etc/inittab

last

Що робить login

library

Файлова система /usr

LILO

Старт системи зблизька | Старт системи зблизька

ln -s /usr/X11R6 /usr/X11

Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи?

loadavg

Файлова система /proc | Файлова система /proc

lock

Файлова система /var

log files

Основи | Файлова система /var | Реєстрація в системі та

logical partition

Розширені та логічні розділи

login

Реєстрація з терміналів (login) | Реєстрація з терміналів (login) | Реєстрація з терміналів (login) | Директорія /etc | Файлова система /var | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | Реєстрація в системі через | no title | Що робить login | Що робить login | Що робить login | Що робить login | Що робить login

low-level formatting

Форматування

lpr

Два типи пристроїв

ls

Два типи пристроїв | Два типи пристроїв | Буферний кеш

ls -l

Два типи пристроїв | Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи?

lseek

Що таке файлові системи?

Macintosh

Графічний інтерфейс | Графічний інтерфейс

magic

Директорія /etc

main boot record - головний загрузочний запис

Жорсткі диски

main boot\\record

Старт системи зблизька

man pages

Файлова система /usr

MBR

Старт системи зблизька

message of the day

Що робить login

message of\\the day

Директорія /etc

Miquel van\\Smoorenburg

init приходить першим

mkdir

Створення нових користувачів вручну

mke2fs

Інші засоби для файлової

mkfs

Форматування | Форматування | Форматування | Форматування | Створення файлової системи | Створення файлової системи | Створення файлової системи | Створення файлової системи

mkfs)

Вступ

mkswap

Використання дисків та інших | Використання дисків та інших | Створення простору для свопінґу | Створення простору для свопінґу | Створення простору для свопінґу | Створення простору для свопінґу

mnt

Коренева файлова система

Motif

Графічний інтерфейс

mount

Директорія /etc | Директорія /etc | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Перевірка цілісності файлових систем fsck | Перевірка цілісності файлових систем fsck

mount -a

Монтування та розмонтування

mount спец_файл точка_монтування

Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування

mtools

Монтування та розмонтування

multi user mode

init

netdate

Коли годинник відстає | Коли годинник відстає

nethack

Спеціальні конфіґурації в /etc/inittab | Загрузка в однокористувацький режим

Network File System

див.NFS

networked file system- NFS

Галоп по файловиx системаx

newfs

Форматування | Форматування

NFS

Файлова система мережі (Network

Open Look

Графічний інтерфейс

page fault

Файлова система /proc

paging

Що таке віртуальна пам'ять?

partitions

Розділи

passwd

Директорія /etc | Керування доступом | /etc/passwd та інші корисні | Створення нових користувачів вручну | Зміна властивостей рахунків користувачів

password file

/etc/passwd та інші корисні

pine

Пошта

primary partition

Розширені та логічні розділи

print spool, print queue

Друк

proc

Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc | Файлова система /proc | Галоп по файловиx системаx | Що архівувати

ps

Виділення своп простору

Qt

Графічний інтерфейс | Графічний інтерфейс | Графічний інтерфейс | Графічний інтерфейс

ramdisk

Аварійні загрузочні дискети

random access

Два типи пристроїв

rcp

Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи?

rdate

Коли годинник відстає

rdev

Монтування та розмонтування | Старт системи зблизька | Старт системи зблизька

re-mount

Монтування та розмонтування

read ahead

Жорсткі диски

readonly

Монтування та розмонтування

restore

Інші засоби для файлової

rlogin

Реєстрація в системі при | Реєстрація в системі при

rlogind

Реєстрація в системі при | Реєстрація в системі при

rloign

Реєстрація в системі через

Rock Ridge extension

Приводи CD-ROM

root

init | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування

root\\filesystem

Монтування та розмонтування

run levels

init

runlevel 5 в більшості систем

init

seek time

Приводи CD-ROM

sendmail

Пошта | Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи? | Термінолоґічний словник (початковий варіант)

setfdprm

Директорія /etc | Директорія /etc | Гнучкі диски | Гнучкі диски | Форматування

shadow passwords

Керування доступом

shell

Виділення своп простору

shutdown

Трохи більше про вимкнення | Трохи більше про вимкнення | Перегрузка | Однокористувацький режим | Що робить login

використання

Трохи більше про вимкнення

shutdown,вимкнення

Трохи більше про вимкнення

shutdown -h

Трохи більше про вимкнення | Трохи більше про вимкнення

signature

Створення простору для свопінґу

signаture

Використання дисків та інших | Використання дисків та інших

single user mode

init

smail

Пошта

Solaris має також файлову систему\\proc . Тут вона і є саме тим - вона містить тільки\\інформацію про процеси.

Файлова система /proc

spooling

Друк

starting a computer

Огляд процесів старту та

su

Керування доступом | Тимчасова заборона користування рахунком

sudo

Монтування та розмонтування

superblock

Що таке файлові системи?

swap

Використання свопінґу | Використання свопінґу

swap -l

Використання свопінґу | Використання свопінґу

swapoff

Використання свопінґу | Використання свопінґу | Використання свопінґу | Використання свопінґу | Використання свопінґу

swapon

Використання свопінґу | Використання свопінґу | Використання свопінґу | Використання свопінґу | Використання свопінґу | Використання свопінґу

swapping

Що таке віртуальна пам'ять?

sync

Інші програми для всіх | Буферний кеш | Буферний кеш | Буферний кеш | Буферний кеш | Буферний кеш | Трохи більше про вимкнення | Трохи більше про вимкнення

sys

Розділення жорсткого диску на | Розділення жорсткого диску на | Розділення жорсткого диску на | Розділення жорсткого диску на

syslog

Syslog | Файлова система /var | Файлова система /proc | Форматування | Що робить login

system calls

Різні складові частини операційної

sysvinit

init приходить першим | init приходить першим

tail

Тимчасова заборона користування рахунком

tail - хвіст

Тимчасова заборона користування рахунком

tar

Диски без файлових систем | Диски без файлових систем | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | Вибір засобів для створення | no title | Створення повних копій з tar | Створення повних копій з tar | Створення повних копій з tar | Створення повних копій з tar | Створення повних копій з tar | Створення повних копій з tar | Створення повних копій з tar | Створення повних копій з tar | no title | Відновлення файлів за допомогою tar | Відновлення файлів за допомогою tar | Відновлення файлів за допомогою tar | Відновлення файлів за допомогою tar | Відновлення файлів за допомогою tar | Багаторівневі копії | Резервування з компресією | Резервування з компресією

telinit

Рівні роботи | Загрузка в однокористувацький режим

telnet

Різні складові частини операційної | Реєстрація в системі при | Реєстрація в системі при | Реєстрація в системі через

telnetd

Реєстрація в системі при | Реєстрація в системі при

termcap

Директорія /etc

terminfo

Директорія /etc

The buffer cache

Буферний кеш

Theodore T'so

Перевірка цілісності файлових систем fsck

time

Відображення та установка часу

time stamps

Галоп по файловиx системаx

top

Використання свопінґу

total

Використання свопінґу

trusted

Директорія /etc

tune2fs

Інші засоби для файлової | Інші засоби для файлової

tzset

Відображення та установка часу

umask

Монтування та розмонтування

umount

Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування | Монтування та розмонтування

uncompress

Економія дискового простору | Економія дискового простору

unmount

Монтування та розмонтування

update

Інші програми для всіх | Інші програми для всіх | Інші програми для всіх | Буферний кеш | Буферний кеш | Трохи більше про вимкнення | Трохи більше про вимкнення | Термінолоґічний словник (початковий варіант)

uptime

Файлова система /proc | Файлова система /proc

used

Використання свопінґу

user accounts

Створення та керування рахуками

user id

Створення користувача

user level program

init приходить першим

user mode

Різні складові частини операційної

useradd

Створення користувача

userdel

Виключення користувача зі списку

username

Створення користувача

usr

Побудова файлової системи | Основи | Основи | Основи | Основи | Основи | Основи

utmp

Що робить login | Що робить login | Що робить login

var

Побудова файлової системи | Основи | Основи | Основи | Файлова система /var

vigr

Створення нових користувачів вручну | Зміна властивостей рахунків користувачів

vipw

Створення нових користувачів вручну | Створення нових користувачів вручну | Зміна властивостей рахунків користувачів

w

Що робить login

who

Що робить login

Windows

Графічний інтерфейс | Графічний інтерфейс

Windows 95

see crying

write-through

Буферний кеш

wtmp

Що робить login | Що робить login

X11R5

Файлова система /usr | Файлова система /usr

xfer

Що таке файлові системи? | Що таке файлові системи?

xterm

Трохи більше про вимкнення

zcat

Економія дискового простору | Економія дискового простору

zip

Економія дискового простору

ігри

Різні складові частини операційної

Є деякі нюанси при монтуванні файлової системи,\\вказаної в /etc/fstab . Саме головне при цьому - команда\\mount  повинна мати тільки один параметр - або\\ім'я спеціального файлу пристрою, або точку монтування\\файлової системи. Тільки при цій умові mount  загляне в\\/etc/fstab  для того, щоб знайти там інші необхідні\\параметри. Якщо при монтуванні Ви скористаєтесь стандартною\\формою команди mount спец_файл точка_монтування , то\\команда не буде ссилатися на /etc/fstab , а намагатиметься\\змонтувати файлову систему безпосередньо, і, оскільки Ви - не\\root, видасть помилку: \\

$ mount : only root can do that
$ \\

Монтування та розмонтування

активний підрозділ

Старт системи зблизька

аварійні дискети

виготовлення

Аварійні загрузочні дискети

використання

Аварійні загрузочні дискети

автоматичний тест при вмикненні живлення

Старт системи зблизька

багатокористувацький режим

init

багатозадачність

Важливі частини ядра

буфер кешу

Важливі частини ядра

буферний кеш

Трохи більше про вимкнення | Трохи більше про вимкнення

цетралізовані обчислення

Мережа

демони

at

див.at

cron

див. cron

init

див./sbin/init

rlogin

див.rlogin

telnet

див.telnet

старт

Старт системи зблизька

дискета

загрузка з, floppy

booting from

дивзагрузка

дисковий кеш

Трохи більше про вимкнення

дисковий кеш, buffer cache

Огляд процесів старту та

документація

Різні складові частини операційної

драйвер апаратури

Важливі частини ядра

драйвер файлової системи

Важливі частини ядра

електронна пошта

Пошта

файлові системи

коренева

Старт системи зблизька

файлова система мережі

network file systems

Файлова система мережі (Network

фонові процеси

та вимкнення

Трохи більше про вимкнення

головний загрузочний сектор, master boot record

Старт системи зблизька

графічний інтерфейс

Графічний інтерфейс

кеш

Трохи більше про вимкнення

компілятор Сі

Різні складові частини операційної

конфіґурація драйверів пристроїв

Старт системи зблизька

конфіґурація обладнання

Старт системи зблизька

конфіґурація ядра

Старт системи зблизька

консоль

Старт системи зблизька

коренева файлова система

Старт системи зблизька

коренева файлова система тільки на читання

Старт системи зблизька

крім, хіба що своп-простору, який в багатьох\\Юніксах не вимагає від системного адміністратора практично\\ніяких дій. Юнікс може користуватися своп-простором зразу ж\\після того, як створений розділ диску. В Лінаксі спочатку\\треба виконати компнду mkswap , яка створуює ``файлову\\систему''. Насправді Лінакс записує в заголовку своп-розділу\\тільки спеціальний підпис<sup>40</sup>, а користується\\все-таки ``сирим'' підрозділом.

Використання дисків та інших

крах

Трохи більше про вимкнення

крах системи

Трохи більше про вимкнення

лист

див.електронна пошта

лоґ-файли (файли повідомлень)

Syslog

менеджер мережі

Важливі частини ядра

менеджер пам'яті

Важливі частини ядра

менеджер процесів

Важливі частини ядра

ми будемо притримуватися даної абревіатури в\\нашому перекладі (як мінімум до того часу, поки хто-небудь не\\запропонує кращої

Старт системи зблизька

монтування

коренева файлова система

Старт системи зблизька

монтування файлових систем

init

мови програмування

Різні складові частини операційної

невірне вимкнення

диввимкнення, термінове

область свопінгу

Важливі частини ядра

однокористувацький режим

init | Однокористувацький режим

операційна система

Різні складові частини операційної

паніка

Старт системи зблизька

паніка ядра

Старт системи зблизька

періодичне виконання команд

див. cron та at

перегрузка

Перегрузка

перевірка файлової системи

Старт системи зблизька

перевірка паролю

Реєстрація з терміналів (login)

попередження

Syslog

послідовний термінал

Старт системи зблизька

повідмлення системи при старті

Старт системи зблизька

повідомлення про помилки

Syslog

повідомлення про вимкнення

Трохи більше про вимкнення

пошта, електронна

див.електронна пошта

поштова скриня

Пошта

початковий загрузчик

Огляд процесів старту та

прикладна програма

Різні складові частини операційної

привід дисководу

Аварійні загрузочні дискети

процес загрузки

init

ядро

Різні складові частини операційної

реєстрація в системі

Реєстрація з терміналів (login)

режим користувача

Різні складові частини операційної

резевні копії

Аварійні загрузочні дискети

робочий рівень

init

розетка, сокет

Важливі частини ядра

розподілена обчислювальна техніка

Мережа

системна програма

Різні складові частини операційної

системний виклик

Різні складові частини операційної

спільне користування принтером

Друк

стійкість проти помилок

Мережа

стирання тимчасових файлів

Періодичне виконання команд: cron at

стисканна ядра

Старт системи зблизька

таблиця підрозділів

Старт системи зблизька

текстовий режим

Старт системи зблизька

термінал

Старт системи зблизька

термінове вимкнення

диввимкнення, термінове

тимчасові файли

Періодичне виконання команд: cron at

тобто мається на увазі\\/var/log/messages . Більшість Юніксів традиційно\\користуються директорією /var/adm  для всіх файлів\\реєстрації повідомлень, алі Лінакс змінив цю традицію і ввів\\директорію /var/log , тож вона і мала б бути тут вказаною,\\але в ориґіналі твору було вказано саме цю назву. Наприклад, в\\моєму RedHat 5.0, на якому це пишеться, такої директорії\\(/usr/adm ) немає, тож будьте уважними з назвами\\директорій.

Форматування

установочні диски

Аварійні загрузочні дискети

жорсткий диск

загрузка

див. загрузка

відео плата

Старт системи зблизька

відео режими

Старт системи зблизька

відмонтовування файлових систем

init

віртуальні консолі

Старт системи зблизька

віртуальна файлова система

Важливі частини ядра

віртуальний диск

Аварійні загрузочні дискети

вбивання процесів

init

вхідна поштова скриня

Пошта

вихід з системи

Реєстрація з терміналів (login)

вимкнення

Трохи більше про вимкнення

послідовність

Трохи більше про вимкнення

потрійний sync

Трохи більше про вимкнення

термінове

Трохи більше про вимкнення

вмикнення комп'ютера

Огляд процесів старту та

втрати даних, data loss

Огляд процесів старту та

взаємовідносини

Друк

з номером 0, як і все, що стосується комп'ютерів,\\починається з 0, а не з 1

Головний загрузочний запис, загрузочні

загрузка

Огляд процесів старту та

повідомлення

Старт системи зблизька

з аварійної дискети

Аварійні загрузочні дискети

з жорсткого диску

Старт системи зблизька

загрузка з дискети, booting

from floppy

Старт системи зблизька

загрузочний сектор розділу, partition boot record

Старт системи зблизька

загрузочний сектор, boot sector

Огляд процесів старту та

загрузочний запис, boot record

master

see MBR

загрузчик Лінакса

Старт системи зблизька

зупинка процесора

init

зв'язок

Пошта

черга принтера

Друк

чи для Macinosh'а

Економія дискового простору

Багато які з Лінаксів роблять\\це з самого початку автоматично

Що робить login

Це відноситься тільки до Лінакса\\i86, тобто для IBM-сумісних PC, і не стосується інших\\Лінаксів, таких як Sparc, Alfa, PowerPC, тощо, бо ці процесори\\не мають існуючої в світі PC межі на 640 кбайт пам'яті.

Старт системи зблизька

Для цього багато і не треба. Далі буде\\йтися про те, що кореневу файлову систему завжди краще мати\\невелику - маючи на ній абсолютний мінімум директорій\\необхідних для загрузки системи. Мій особистий досвід\\свідчить, що самий песимістичний прогноз щодо кореневої\\файлової системи - це максимум 50МБайт (а в більшості випадків\\достатньо 15-20МБайт). Тобто, такий розділ достатньо малий і\\на будь-якому сучасному диску (із величезними циліндрами),\\помістити цей розділ першим достатньо для того, щоб бути\\певним, що він повністю лежить в потрібних межах. На старих же\\дисках цієї проблеми не існує взагалі, оскільки такі диски\\часто мають менше, нід 1024 циліндри. Ситуація трохи\\погіршується, якщо Вам треба грузити ще й Windows з цього\\диску, але це вже інше питання.

Розділення жорсткого диску на

До цього можна додати деякі додаткові системи не\\\\згадані в ориґіналі.\\\\

vfat

Файлова система застосовувана в Windows 95 -розширення файлової системи DOS, яке дозволяє\\\\користуватися довгими назвами файлів.

hfs

``Ієрархічна файлова система'' (hierarchical\\\\file system), яка застосовується в операційній системі\\\\MacOS на Макінтошах. Ця система може мати такі два\\\\застосування - для читання дискет записаних на\\\\Макінтоші, та (в поєднанні з реалізацією протоколу\\\\рідної Макінтошівської мережі AppleTalk) для\\\\побудови файл сервера для мережі Mac'ів (Лінакс\\\\дозволяє, наприклад, змонтувати Макінтошевський\\\\компакт-диск та експортувати його для всієї мережі\\\\Mac'ів).

ufs

Файлова система, що застосовується в SunOS та\\\\Solaris. В термінолоґії SunOS - це файлова система\\\\типу ``4.2'', а в Solaris'і вона ж носить назву\\\\``ufs''. Дуже важлива файлова система особливо для\\\\Sparc Linux'а, осклільки дозволяє спільно\\\\користуватися файловими системами SunOS/Solaris і\\\\Sparc Лінакса.\\

Галоп по файловиx системаx

Головний загрузочний запис:MBR - Main Boot\\Record, загрузочні сектори: boot sectors, таблиця\\розділів: partition table

Головний загрузочний запис, загрузочні

Хоча це\\і можливо і навіть, як свідчить мій власний досвід,\\використовується дуже часто. Компакт може мати кілька\\підрозділів, видимих для різних систем. Наприклад, дуже багато\\програмного забезпечення розпровсюджується в вигляді диску з\\двома розділами - один з файловою системою FAT для MS-DOS та\\його похідних Віндовсів, а другий з файловою системою HFS для\\Макінтошів. Коли цей диск вставляється в Windows, то він,\\звичайно-ж, не бачить файлової системи для Мака (HFS) і\\навпаки. І тільки в Лінаксі можна змонтувати обидві з них.

Розділи

Команда mount \\в Лінаксі має певний інтелект. Якщо Ви вручну монтуєте файлову\\систему, яка не була перевірена, команда видасть попередження\\про це і скаже, що рекомендується скористатися e2fsck \\для перевірки.

Перевірка цілісності файлових систем fsck

Лінакс у відношенні встановлення кореневої\\файлової системи є набагато гнучкішим, ніж такі системи, як\\SunOS та Solaris. У відношенні монтування кореня SunOS стоїть\\на найнижчому рівні, тобто його гнучкість практично рівна\\нулю. Корінь завжди має бути на першому підрозділі диску - це\\скомпільовано прямо в ядро. Якщо ядро не може знайти корінь на\\першому розділі, процес старту спиниться і система буде питати\\про альтернативний корінь (те ж стосується і своп-розділу на\\диску, який завжди має бути другим розділом - теж\\закомпільовано в ядро. На відміну від Лінакса, SunOS не може\\працювати без своп-простору і не знайшовши потрібного розділу,\\просто не загрузитться). Тобто в результаті, запитавши про\\корінь, система загрузиться все-таки в сякий-такий робочий\\стан, але сама перегрузитися вже не зможе. В Solaris'і можна\\вказати розділ кореневої системи, зробивши запис в файлі\\/etc/system, але вказати альтернативний корінь під\\час старту системи можливо тільки, якщо Ви маєте альтернативний\\файл /etc/system.

Монтування та розмонтування

Люди, що починають\\\\працювати з Лінаксом вже після того, як цей посібник\\\\перекладається можливо вже ніколи не будуть мати\\\\справу з X11R5 , але для спокійнішого життя варто\\\\все-таки мати символічну ссилку /usr/X386 , яка вказує\\\\на /usr/X11R6 (так само варто мати /usr/X11 ,\\\\що вказує на ту ж директорію. Час від часу то та, то\\\\інша програма починає щось шукати в /usr/X386 .

Файлова система /usr

Можливо в когось\\виникне питання, чому не виникає така проблема при роботі з\\DOS або з його похідними - Windows'ами. Справа не в кращій\\організації Windows, а навпаки - в примітивнішому підході до\\процесу старту системи. Якщо Ви коли-небудь в DOS'і\\користувалися командою sys  (яка переносить файли\\операційної системи з стартового диску на інший диск,\\наприклад на дискету - робить цей диск системним або\\стартовим), то можливо помітили, що не у всіх випадках таке\\перенесення можливе. Якщо дискета була тільки, що\\відформатована, то система перенесеться залюбки, а якщо Ви до\\цього встигли записати на неї хоча б один файл, то команда\\sys  відмовиться встановлювати систему. Це відбувається\\тому, що DOS встановлює системні файли тільки в перших\\секторах диску і не може прочитати ядро системи (в DOS'і це\\два невидимих файли, що завжди лежать в корні диску C: -\\MSDOS.SYS або PCDOS.SYS залежно від виробника\\системи (Якщо ще є люди, які пам'ятають, що DOS\\виробляв колись не тільки Майкрософт, і не завжди в минулі\\роки DOS мав префікс ``MS'') та IO.SYS), якщо це ядро\\знаходиться в іншому місці диску.

Результатом такого підходу і є те, що: з одного боку система\\завжди автоматично знаходиться в межах 1024 перших циліндрів,\\а з іншого - несистемний диск можна зробити системним тільки\\наново відформатувавши його (що, можливо, не всім до\\смаку). Крім того, що ще гірше, систему неможливо поновити\\(тобто поновити її ядро) записавши замість старого ядра нове\\на диск. А мріяти про те, щоб мати на диску два ядра (йдеться\\не про два різних розділи з різними системами на них, а саме\\про один розділ з кількома ядрами, які можна стартувати за\\бажанням). \\\\В будь-якоому Юніксі, ( Лінакс не є виключенням), можливо\\вказати яке саме ядро Ви хочете стартувати. Але оскільки\\Лінаксу дісталися в спадщину обмеження, існуючі в світі PC,\\доводиться трохи хитрувати, щоб їх обійти - і вимога мати ядро\\на перших циліндрах є саме такими хитрощами.

Розділення жорсткого диску на

Можливо, що багато процесів просто\\підуть у смітник. Дуже часто це виглядає, як установка Windows\\95 - комп'ютер здається підвішеним у безповітряному просторі.

Використання свопінґу

На жаль не вказаний тут\\ стандартний метод заборони користування рахунком в\\Юніксах: якщо попереду пароля в /etc/passwd  поставити\\зірочку (``*''), то ніхто не зможе зареєструватися в системі з\\цим іменем. Коли Вам треба буде знову дозволити користування\\цим рахунком, Вам просто треба буде стерти цю\\зірочку. Особисто мені це уявляється трохи кращим, ніж\\запам'ятовувати оболонку, яку вживав користувач до заборони\\рахунку і повертати все на свої місця пізніше. Адже після\\відміни заборони можна помилитися і записати в цьому полі не\\ту оболонку, яка потрібна користувачеві і порушити тим самим\\купу скриптів користувача. (Згадайте, що писалося про збитого\\з пантелику користувача і уявіть собі, що можна написати про\\збитого з пантелику системного адміністратора.) Крім того, чи\\варто писати користувачеві, що він має звертатися до\\системного адміністратора, якщо його рахунок не працює, - а\\куди ж йому бідоласі ще йти?

Тимчасова заборона користування рахунком

На відміну від Лінакса, в \\\\SunOS та Solaris всі X файли потрапляють в різні\\\\директорії під /usr : /usr/bin/X11 ,\\\\/usr/lib/X11  і т.ін.

Файлова система /usr

Наприклад, tar  в SunOS не може\\копіювати файли спеціальних пристроїв (/dev/*)

Вибір засобів для створення

Навіть, якщо комп'ютер\\фізично не підключений до мережі, але Ви працюєте в\\X, ситуація виглядає зовсім інакше, оскільки\\X є суттєво орієнтованою на роботу в мережі і\\розглядає будь-який комп'ютер, як працюючий в мережі.

Реєстрація в системі при

Не завжди, в деяких\\випадках виявляється вигідніше монтувати NFS навіть деякі\\директорії під /var . Див. нижче про /var/spool/mail 

Файлова система /var

Не завжди. SunOS записує тіньові\\паролі в /etc/security/passwd.adjunct. 

Керування доступом

Невелике уточнення\\- тільки при роботі у текстовому режимі на терміналі. В X\\Windows ``трьох-клавішний салют'' не робить нічого. X Windows\\перехоплює сигнали від клавіатури і трактує їх по своєму.

Перегрузка

Операція\\розмонтування гарантує, що дані записуються з кешу на фізичні\\носії.

Монтування та розмонтування

Особисто мені здається це\\відноситься до розряду таких собі навколо комп'ютерних\\баєчок. Оскільки cron  зроблений таким чином, що він не\\пам'ятає свого стану, то навряд чи він стане виконувати\\команди, тільки тому, що хтось переставив годинник. ``Не\\пам'ятає стану'' означає ось що: cron  не веде ніяких\\записів про те, які команди виконані, а які ні, і якщо вони\\виконувалися, то коли саме. Працює він так: він постійно\\спить, і просинається кожної хвилини тільки для того, щоб\\перевірити, чи запланована на цю хвилину якась\\команда. Якщо така команда є, то він її запускає (або ставить\\в чергу на виконання), якщо ж ні, то він каже всім:\\Добраніч, і іде спати далі (аж на цілу хвилину). Отже якщо\\хтось, (із якимись злими умислами, або ж просто з невігластва)\\переставив годинник на двадцять років вперед (можливо\\намагаючись таким чином позбутися проблеми 2000 року(?)), то\\... cron  прокинеться, подивиться на годинник і почне\\виконувати команди, які заплановані на ту хвилину,\\через 20 років, і навіть не згадає, як ці 20 років пролетіли,\\і чи робив він що-небудь поки вони пройшли чи ні. Отже, єдина\\проблема може бути з cron 'ом, тільки коли він ставить\\програми в чергу на виконання. Якщо команда з якоїсь причини\\не виконується за відведений їй час (це не значить, що команда\\не встигла виконатися, ні, просто вона не змогла\\ запуститися), то черга команд збільшується на одну\\команду. Якщо і наступна не виконується, то\\...(див. раніше). Зі мною особисто був випадок, коли один з\\користувачів жалівся, що його crontab  не працює. При\\перевірці виявилося, що його cron  роботи були\\заплановані запускатися кожної хвилини, але з якихось причин\\кільканадцять команд не виконалися. Через це черга команд\\переповнилася і замість того, щоб виконувати заплановані на\\дану хвилину команди, cron  кожної хвилини жалівся (через\\/var/adm/messages): ``Черга команд занадто довга, не\\можу виконувати наступну команду і тому лягаю знову спати'' -\\при цьому і так занадто довга черга ставала довшою іще на одну\\команду.

Відображення та установка часу

Останнім часом\\графічні інтерфейси з'являються, як гриби після дощу. Досить\\назвати такі, як Qt , GTK  та GTK+ , JX ,\\тощо. Розвиток в Лінаксі пішов зараз іншим шляхом, від того,\\що був навіть один-два роки тому (це пишеться в квітні 1999\\року). Цей розвиток відміняє навіть те, що сказано в\\попередньому абзаці - тепер часто немає необхідності вивчати\\новий інтерфейс. Можна просто настроїти необхідну оболонку\\так, щоб вона реалізувала знайомий графічний інтерфейс. Так,\\наприклад KDE , яка базується на Qt , може\\перемикатися в режими, які імітують такі досить відмінні між\\собою інтерфейси, як Macintosh  та Windows .

Графічний інтерфейс

Після\\роботи з Лінаксом спроба змонтувати компакт в SunOS або в\\Solaris'і може спочатку збити системного адміністратора з\\пантелику. В Лінаксі, якщо Ви намагаєтеся змонтувати\\компакт-диск, не вказавши параметра -r, то mount \\тільки видасть попереження, але диск все-таки змонтує. Але в\\SunOS чи Solaris'і Ви по-перше, отримаєте попередження, а\\по-друге, повинні будете повторити монтування все-таки з\\використанням цього параметра, бо без нього файлова система не\\змонтується. Додайте до цього ще те, що назви одних і тих-же\\файлових систем відрізняються в різних системах\\(iso9660 в Лінаксі і hsfs в SunOS/Solaris),\\і зрозумієте насолодження від користування кількома Юніксами\\відразу.

Монтування та розмонтування

Працюючі в\\SunOS/Solaris'і добавляють ще і halt  в кінці. halt \\зупиняє роботу процесора. Але в Лінаксі halt  робить те ж\\саме, що і shutdown -h  - відмотовує файлові системи і\\т.п.

Трохи більше про вимкнення

Просто для\\довідки: в SunOS та Solaris аналоґом команди mkfs  є\\команда newfs , різниця невелика, але спробуй-но\\відформатуй диск в SunOS, якщо до цього користувався тільки\\Лінаксом.

Форматування

Прочитавши останню фразу не\\можу стримати себе від налету знайомих до болю анекдотів\\радянських часів: Чому протигази лежать на різних поличках?,\\Вони розкладені по партіям, Партія у нас одна - покладіть\\протигази всі разом

"

Відображення та установка часу

Система X Window

init | Графічний інтерфейс

Сказане в попередньому\\абзаці відноситься, по суті, тільки до PC-Лінаксів.

Запис геометрії диску в CMOS є специфічною ознакою PC\\BIOS'ів. Інші системи користуються більш розвиненими методами\\визначення геометрії дисків. Всього лиш кілька слів для\\прикладу - в SunOS та Solaris є спеціальна база даних типів\\дисків, в якій ставиться у відповідність різні типи дисків та\\їх геометрії. Тип диску визначається системою з його етикетки,\\яка записана в заголовку самого диску. Sparc Лінакс теж не\\користується BIOS'ом для визначення геометрії дисків з тої\\простої причини, що комп'ютери Sun просто не мають BIOS'ів. Я\\не знаю, як саме Sparc Лінакс визначає геометрію дисків, тому\\буду радий, якщо хтось з Вас поділиться зі мною знаннями.

Також більш сучасні BIOS'и (практично всі, що випускаються на\\сьогоднішній день - я не зустрічав в останній час жодної нової\\материнської плати PC без цієї установки) вміють визначати\\типи дисків під'єднаних до системи. І від користувача не\\вимагається вносити зміни в установки BIOS'у після зміни\\дисків.

Жорсткі диски

Стандарт файлової системи

див.FSSTND

Стандарт файлової системи Лінакс

див.FSSTND

Традиційним для Юніксів є\\compress  для стискання файлів та uncompress  чи\\zcat  для їх розширення

Економія дискового простору

В анлійській мові. Українською можна було б\\сказати ``знаком дієз''

Настройка init для старту getty: /etc/inittab

В світі Лінакса\\для Sparc та для Alfa процесорів назва LILO трансформується в\\SILO та MILO відповідно

Старт системи зблизька

В\\англійській мові разом з іменником ``сектор'' в даному випадку\\вживається прикметник ``raw''(raw disk, raw sector, raw\\partition), який дослівно мав би перекладатися як ``сирий''\\або ``неприготований''. Ця термінолоґія відноситься,\\наприклад, до дискового підрозділу без створеної на ньому\\файлової системи, або просто до спеціального файлу дискового\\підрозділу чи всього диску. Як протилежність до нього\\використовується ``cooked'' - тобто розділ із файловою\\системою на ньому. (аналоґічно - cooked device,\\cooked partition, тощо) - тобто ``приготований'' (зварений,\\підсмажений). Дослівний переклад українською після цього\\виглядав би досить ``цікавим'', але на мій погляд - це\\занадто. Тому я, сподіваючись на високий інтелектуальний рівень\\українського читача, просто опускаю в таких випадках\\прикметник. Хочу вірити, що читач сам може визначити, де йде\\мова про сире і де про варене.

Що таке файлові системи?

Від однієї\\моделі диску до іншої, звичайно, а не в процесі\\роботи.

Жорсткі диски

Відмінності SunOS/Solaris в\\даному випадку полягають в тому, що параметр user\\відсутній в обох цих системах. Тобто монтування та\\розмонтування файлових систем дозволено тільки\\системному адміністратору - root 'у. Але крім описаних\\способів є ще деякі, на яких ми зупинимося трохи далі по\\тексту, і як виявляється не все ще втрачено, навіть, якщо Ви\\адмініструєте SunOS/Solaris.

Монтування та розмонтування

Відмінності Лінакса і SunOS/Solaris. В SunOS\\взагалі неможливо працювати без своп-простору. Якщо при старті\\система бачить, що не виділено простору для свопінґу, вона\\спиняється і чекає на те, що користувач вкаже, яким розділом\\користуватися для свопінґу. SunOS має єдину команду\\swapon , із синтаксисом таким самим, як і Лінакс. Але\\команди swapoff  в SunOS немає, тобто деактивізувати своп\\простір під час роботи системи неможливо. Solaris багато в\\чому подібна до Лінакса в цьому відношенні, тільки має інший\\формат команди. Команда для керування свопом в Solaris'і одна\\єдина - swap , але коли використовується з різними\\параметрами виконує те ж, що і swapon , swapoff  та\\free  (в деякому відношенні - swap -l  показує\\активізовані своп підрозділи та файли в системі, та наскільки\\вони використовуються, без показу проценту використання\\фізичної пам'яті.)

Крім того, як уже відмічалося раніше по тексту, і SunOS і\\Solaris вміють користуватися NFS для створення файлів свопінґу\\на NFS сервері.

Використання свопінґу

Здається, що це відноситься\\тільки до `PC-похідних' операційних систем. `Справжні' Юнікси\\(типу SunOS, Solaris) мають програму, що називається\\format . Основна відмінність між цими двома в тому, що\\format  (наслідуючи кращі традиції Юніксів) розуміє\\команди, тоді, коли вони приходять не з клавіатури, а з\\скрипту (із STDIN), тобто мається можливість автоматизувати\\процес розбиття диску на розділи, що надзвичайно важливо в\\близьких до промислових умов, коли потрібно множити\\(`клонувати') комп'ютерні системи покладаючись на\\автоматизацію. Можливість скриптування процесів завжди була і\\буде найбільшою перевагою Юнікса над іншими загальновживаними\\системами.

Розділення жорсткого диску на

Знову ж таки - данина `важкому дитинству' PC\\пов'язаномих з DOSом. Відомий всім максимум у 640 кБайт\\оперативної пам'яті - ще один із прикладів спадщини. Саме\\через те, що PC працює в стандартному режимі (standard mode)\\під час загрузки, виникає необхідність компресувати ядро\\Лінакса програмою gzip  - ядро не поміщається повністю в\\перші 640кБайт пам'яті. І ще раз - це особливість тільки\\PC-Лінакса, ні інші Лінакси, ні інші Юнікси не мають потреби\\компресувати ядро.

Розділення жорсткого диску на

Що є надзвичайним недоліком Лінакса порівняно з\\SunOS чи Solaris. Маючи можливість створювати своп-файл на NFS\\Ви можете створювати бездискові клієнти - тобто робочі\\станції, які можуть загружатися з мережі, монтувати всі\\файлові системи через NSF з сервера та мати своп-файл\\змонтований так само з сервера. Перші дві пункти можливі в\\Лінаксі, але неможливість створення своп-файлу через NFS\\обмежує робочу пам'ять бездискового Лінакс-клієнта до фізичної\\пам'яті локального комп'ютера, що, звичайно ж, в багатьох\\випадках не є достатнім

Створення простору для свопінґу

вгору