![]() |
![]() |
словник | перекладачка | факти | тексти | програми | ![]() |
![]() |
щодо | посилання | новини | гостьова книга | пошук | ||
початок ![]() ![]() ![]() ![]()
|
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Далі: Спеціальні конфіґурації в /etc/inittab Вгору: init Назад: Настройка init для старту Рівні роботи
Робочим рівнем називають стан, в якому перебуває
init та система в цілому, і який визначає, які саме
системні сервіси знаходяться в роботі. Робочі рівні
визначаються номерами, див. таблицю
Робочі рівні конфіґуруються в /etc/inittab такими рядками: l2:2:wait:/etc/init.d/rc 2Перше поле тут - це довільна етикетка. Друге показує, що цей рядок відноситься до другого робочого рівня. Третє поле вказує, що init повинен дочекатися, поки закінчиться виконання команди, даної в четвертому полі. В даному випадку команда /etc/init.d/rc виконує скрипт, який виконує всі команди (запускає необхідні демони та системи), які необхідно виконати для робочого рівня 2. Команда в четвертому полі і виконує всю ту роботу, яка необхідна для встановлення робочого рівня. Вона встановлює сервіси, які ще не працюють, та зупиняє сервіси, які не повинні працювати на даному робочому рівні. Що це за команда, та як конфіґуруються різні робочі рівні, залежить від того, яку саме систему Ви маєте. При старті init шукає в /etc/inittab рядок, який вказує основний робочий рівень143: id:2:initdefault:Можна вказати, що init повинен загрузити систему не в основний робочий рівень, а в якийсь інший. Це робиться за допомогою надання командного параметра для ядра, такого як single або emergency.144 Це дає змогу ввійти в однокористувацький режим (робочий рівень 1), який описано в розділі ![]()
Dmytro Kovalev 1999-06-10 |
![]() |
|
||||
© 2000-2003, Київ, Соломко Валентин -- ідея та наповнення, графічне опрацювання -- проєкт дизайн, змiнено -- 08.06.2003 14:25:51 |