Ми

Тож посиджуємо ми тут, на березі океану Тихого, краєм ока на гейш з рікшями поглядаємо, та потрушуємося час від часу, бо якась там напасть трапилася з однією плитою океанічною і чогось їй здумалось злізти на іншу плиту - не менш океанічну (ні-ні, нічого такого еротичного).

Але, від отого посиджування та потрушування, коли-не-коли, глянь, та й нападе така собі нудьга, або, красним стилем мовлячи, ``туга''. І так воно собі тужиться, аж поки не витужиться в бажання - ``...чи книжку почитати, як її читаєш ніби, там якесь точило, бороздить твій мозок, наче...'' (ВВ). А як бажання з'явилося, то вже легше. Тоді вже пишеться.

А як вже доля розсудила працювати мені системним адміністратором Юніксу, то про що ж мені ще й писати, як не про Юнікс. Ну не буду ж я, справді, писати про Networking Guide for Microsoft Windows 4.0 Service Pack 3. Та й не встигну я його написати, бо той service pack піде в небуття, а Microsoft підсуне нову сви...чи то пак операційну систему з новими bugs, які Microsoft чомусь вперто продовжує називати чудернацьким словом features, і на вивчення яких в мене часу піде більше, ніж на все сидіння, трусіння, та писання разом взяте. Ні, кумцю, я вже краще буду писати про щось таке старе та стабільне, як, наприклад, Юнікс. І буду отримувати собі задоволення від отого пописування.

І ось на все Ваше, Пане Читачу, широке коло (дай Боже, щоб було воно широке, або хоча б щоб було) я виношу цього твора.

З величезною повагаю (ні, справді, це я серйозно) до всих тих, хто таки спромігся добратися до цього місця опусу,
Дмитро Ковальов.

І тому, досить про себе - ще трохи про твора...

вгору